Вибір між поганим і ще гіршим

Передбачається, що в конференції візьмуть участь делегації Білорусі, Угорщини, Німеччини, Данії, Латвії, Литви, Норвегії, Росії, Словаччини, України, Хорватії, Чехії, Європейської комісії. Як повідомлялося у вівторок на брифінгу в МЗС України, мета конференції — обговорення стратегії забезпечення держав Європи природним газом в найближчі 20-30 років і шляхів її реалізації.

За словами керівника прес- служби українського МЗС Ігоря Грушка, повідомляє Інтрфакс-Україна, наша країна прагне зайняти належне місце в загальноєвропейській системі енергозабезпечення й надає особливого значення цьому заходу. Зокрема, на форумі Україна збирається роз’яснити переваги вже наявної на її території газотранспортної системи. Передбачається, що українську делегацію, до складу якої увійдуть представники компаній «Нафтогаз України» та «Укртрансгаз», очолить міністр палива та енергетики України Сергій Єрмілов.

Напередодні конференції Янош Штейнхоф провів переговори з главою «Газпрому» Ремом Вяхірєвим. «Оскільки поляки не погоджуються на газпромівський варіант маршруту, Вяхірєву довелося вдатися до шантажу: він заявив, що «Газпром» може почати будувати трубу в обхід Польщі — по дну Балтійського моря», — повідомляє Газета.Ру (www.gazeta.ru). «Газпром» пропонує прокласти газопровід через білоруське місто Кобрін до словацького міста Велке Капушани. «Однак польський уряд це категорично не влаштовує», — зазначає газета. Офіційна причина — він пройде через два заповідники, що неприпустимо. Поляки запропонували свій маршрут прокладання газопроводу. Він проходить через Познань і далі через територію Чехії. Судячи з усього, сторони так нічого й не вирішили, повідомляє Газета.Ру. Януш Штейнхоф лише підтвердив, що Варшава «зацікавлена» в прокладанні нового газопроводу через свою територію. Однак він не уточнив, яким саме маршрутом має пройти ця траса. Вяхірєв (недаремно ж він прибув до Варшави напередодні конференції) вирішив натиснути на поляків і представив альтернативний балтійський варіант, реалізація якого залишає Польщу не при ділі транспортування газу в Європу новими шляхами.

Обидва проекти, які лобіював російський монополіст у Варшаві, реально можуть призвести до того, що Україна може виявитися на маргінесі нової європейської енергетичної політики й ще більше залежною від «Газпрому». Варто зазначити, що крім словесного галасу після створення консорціуму з п’яти фірм для будівництва газопроводу в Європу в жовтні минулого року, урядом не було зроблено конкретних кроків, щоб уникнути такої гіркої долі. Законопроект про концесію та приватизацію газотранспортної мережі так і не ухвалено, коштів для її модернізації в бюджеті немає. Єдине, що можна представити як аргумент на користь українського шляху транспортування, — це те, що більше не надходять заяви про розкрадання російського газу.

Цілком можливо, що «Газпром», пропагуючи свої варіанти, проштовхує й свої інтереси щодо приватизації деяких важливих для нього об’єктів в Україні. І якщо наш уряд буде лише зволікати з розв’язанням проблеми й повторювати, як заклинання: «наш варіант кращий», тоді ми скоро вже просто змушені будемо під диктат «Газпрому» обирати меншу з двох бід.