Замість інтернатів – пакет соціальних послуг

Ангеліна Букасова 29 років виховує разом із чоловіком дочку Олесю, в якої лікарі визначили досить важкий ступінь розумової відсталості. Тридцять років пропрацювавши як інженер-будівельник, жінка жодного разу не обмовилася колегам про свою біду і весь час ховала дочку від сторонніх — боялася засуджуючих поглядів і зневажливого ставлення до своєї сім’ї. Після виходу на пенсію навіть думала разом із дочкою піти в монастир, але потім зупинилася на тому, що потрібно створити центр для людей із подібною долею, який би вніс трохи комфорту в їхнє безрадісне існування. Так вона стала головою правління товариства «Голосієве», що покликане допомагати не тільки сім’ям із дітьми-інвалідами, а й із дорослими людьми, у яких обмежені розумові та фізичні можливості.

Учора в Києві знайомили громадські організації України, які допомагають людям з обмеженими можливостями, з практичними кроками у вирішенні «інвалідних» питань. За даними МОЗ, в Україні перебувають на обліку за інтелектуальною недостатністю майже триста тисяч осіб, третина яких має статус інваліда. Таким людям у нашій країні надають соціальні послуги окремі громадські організації або установи, створені органами місцевого самоврядування та виконавчою владою. Проте законодавчих гарантій для їхньої роботи недостатньо, а бюджетної підтримки замало. Сьогодні державна пенсія з інвалідності становить 64 грн., а українська нормативно-правова база не гарантує альтернативи інтернатному закладу.

Столиця сьогодні розробляє проекти, що стосуються створення безбар’єрного середовища у місті, соціального супроводу інваліда протягом усього життя, соціальної адаптації дітей, підтримки психічного здоров’я населення, а також програми з соціальної підтримки сімей. Уперше в Україні створюють на базі благодійницького товариства «Джерела» міні- гуртожиток для інвалідів із розумовою відсталістю та денний центр для осіб із високим ступенем розумової відсталості. Згодом у гуртожитку житимуть 18 осіб, у яких немає близьких, якi могли б їх доглядати. Житимуть вони по одному-двоє у кімнаті, а вдень приходитимуть до центру «Джерела». Там фахівці організовуватимуть посильну для хворих людей діяльність. Увечері вони зможуть повертатися до свого гуртожитку, як до рідної оселі. Цього року для ремонту приміщення під гуртожиток міський бюджет виділив 300 тисяч гривень. Київський міський бюджет передбачає також і надання різних видів соціальних послуг, що дозволяють компенсувати відмову від інтернату та допомогать сім’ї впоратися зі своїм лихом. Як експеримент у двадцять одній київській сім’ї той, хто доглядає за інвалідом, отримав статус соціального працівника та отримує відповідну зарплату. Наступного року планують збільшити кількість таких сімей до двохсот.

До речі, професіонали у сфері соціальної роботи стверджують, що недостатній розвиток державної допомоги дітям-інвалідам можна компенсувати і самостійно. Для цього слід особисто попрацювати над створенням системи підтримки своєї сім’ї. Не потрібно боятися доступно розповідати про проблеми своєї дитини близьким і знайомим, оскільки завжди знайдуться люди, які бажають допомогти і підтримати. А за державною допомогою треба звертатися за місцем проживання, а точніше, до дільничного педіатра, який надішле всі необхідні документи до районного відділу соціального забезпечення та до психолого-медико-педагогічної комісії. Це дасть можливість підняти питання про навчання дитини-інваліда і можливість відвідувати дитсадок.