Замість монумента – громадський простір

Композиція з масивними бронзовими фігура солдата-червоноармійця і «Батьківщини-матері» і горельєфами встановлена 51 рік тому – 1970-го. Автори – відомі скульптори Дмитро Крвавич, Емануїл Мисько та Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков, архітектори – Мирон Вендзилович та Аполон Огранович. 2007 року напис на композиції «Слава Советской Армии» замінили на «Переможцям над нацизмом».

Демонтаж Монумента слави розпочався у грудні 2018 року – начебто через аварійний стан. В першу чергу, зносили стелу (з кількох намагань і з залученням спецтехніки, бо не хотіла стела падати) і знімали радянську зірку. У травні 2021-го завершили демонтаж і переміщення до музею «Територія терору» шести багатофігурних горельєфів, які були розташовані з обох боків стели: «Народження Червоної армії», «Громадянська війна», «Визволення Західної України», «Рік 1941-й», «Велика Вітчизняна війна» і «Перемога».

Вчора розпочалися роботи з переміщення до музею «Територія терору» двох центральних скульптур. У мерії розповідають, що цей етап демонтажу триватиме кілька днів, можливо, до тижня часу: «Усе залежатиме від специфіки виконання робіт та погодних умов». Загалом перенесення скульптур, відповідно до технічного завдання, стане міському бюджету у майже 300 тисяч гривень.
Паралельно місто готує технічне завдання для оголошення архітектурного конкурсу щодо облаштування простору на місці монумента. «Це місце з’єднання двох великих зелених зон, різної інфраструктури, – говорить начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Антон Коломєйцев. – Тому дуже важливо, щоб цей простір був максимально екологічно орієнтований і безпечний для мешканців. Зараз триває активний процес підготовки технічного завдання для архітектурного конкурсу.

Будемо залучати відповідні середовища й асоціації. Маємо візію основних елементів, які мають бути враховані і передбачені на цьому просторі та будуть передбачені в конкурсному завданні. Зокрема, йдеться про створення  велоінфраструктури, можливість у майбутньому облаштувати тут канатну дорогу, підземний паркінг і, найголовніше, – безбар′єрний простір. Ця зона буде принципово переосмислена, вона буде інклюзивна і доступна для всіх. А центральним елементом має стати парк Героїв України, але це також предмет вирішення в межах архітектурного конкурсу. Отож конкретику пропонуватимуть архітектори у своїх рішеннях».

За словами Антона Коломєйцева, над конкурсом архітектори зможуть розпочати працювати вже восени.