Аукціони – закриті ворота до надр

Загальновизнано, що Україна багата на ресурси. Та чи можна сказати, що їх ефективно використовують, завдяки чому рівень добробуту нашої країни тільки зростає? На це запитання ми почуємо не так уже й багато ствердних відповідей. Досить сказати, що в Україні видано понад 5,4 тисячі спецдозволів на користування надрами, та при цьому на півтори тисячі з них взагалі не розпочато жодних робіт. Тож у Державній службі геології та надр потенційні підземні багатства прагнуть зробити реальними.

10 листопада відбудеться оголошений цією службою відкритий аукціон на спецдозволи для користування надрами. Він проводитиметься у форматі відкритих торгів. На продаж виставлено п’ять ділянок: нафта, природний газ, конденсат. Інвесторам запропоновано Бистрицьку, Південнозалужанську, Сторонську та Гуменецьку площі у Львівській області, а також Новософіївську — в Харківській. Загальна початкова вартість продажу дозволів становить понад 2,7 мільйона гривень без урахування вартості геологічної інформації.

На участь в аукціоні отримано 25 заявок. Так що, можна сказати, в середньому на одну площу або на один лот аукціону припадає п’ять учасників. Конкуренція, зрозуміло, позитивно позначиться на ціні продажу. Увагу до цих торгів забезпечує також той факт, що оголошення про них були розміщені у провідних галузевих західних ЗМІ. Як і перший цьогорічний аукціон, завдяки якому вдалося залучити до держбюджету 38,5 мільйона гривень, що в десятки разів перевищило стартову вартість лотів, — нові торги будуть проведені в присутності ЗМІ та громадськості, також відбуватиметься онлайн-трансляція.

«Провівши в липні цього року перший в історії Держгеонадра відкритий аукціон, ми фактично засвідчили Україні та світовому співтовариству, що працюємо за ринковими правилами вільної конкуренції, — сказав журналістам тимчасово виконуючий обов’язки голови Держгеонадр Микола Бояркін, — Цього разу ми теж розраховуємо на активність і зацікавленість учасників, тим більше, що на участь у другому аукціоні вже подано більше заявок, аніж у попередньому. Ми плануємо закріпити практику проведення відкритих прозорих аукціонів».

«Порушуємо також питання про те, щоб і іноземні компанії мали право брати участь в аукціонах. Вони повинні брати участь, — наголошує Бояркін. — Ми ж працюємо зараз над тим, щоб виходити на міжнародний рівень і на міжнародний ринок для залучення інвестицій. Зараз законодавство написано таким чином, що в конкурсі можуть брати участь лише українські компанії. Я гадає, що це все буде змінено. Хоча й нині, при наявності юридичної особи в Україні, іноземні компанії можуть брати участь».

Радник голови служби Денис Жегалов розповідає також про намір проводити (поки що в тестовому режимі) електронні аукціони. «З нового року ми запустимо цю систему, — розповідає він про плани Держгеонадр. — Зараз спеціальна комісія працює над наповненням цієї програми: які документи має бути подано, яким чином це перевірятиметься, які дані треба повідомляти цій програмі. Такий намір підтримала більшість надрокористувачів, у тому числі іноземні. Головна перевага таких аукціонів — унеможливлення людського фактору. Всі добре розуміють, що ми й зараз проводимо відкриті, прозорі, чесні аукціони, і якщо на них не впливатиме людський фактор, тоді ні в кого не виникатиме жодних сумнівів та підозр. Якщо ця спроба виявиться вдалою і такі аукціони зарекомендують себе якнайкраще, то цей досвід буде для нас дуже корисним. До речі, зараз тривають паралельні процеси — з Кабміном, щодо виходу відповідної постанови уряду, а також безпосередня розробка програми електронного аукціону».

Водночас служба вважає своїм першочерговим завданням активізувати роботу на ділянках, які були продані раніше і на яких не виконуються чи дуже повільно реалізуються погоджені інвестиційні програми. З ліцензіатами планується проводити так звані воркшопи — колективні навчання, — де розроблятимуться проекти змін до відповідних програм. Наприкінці вересня відбувся перший пілотний воркшоп, і сьогодні до служби надходить чимало заявок від компаній на участь у таких заходах.

«Ми хочемо бути і працювати на боці бізнесу», — говорить Бояркін. — Ми націлені на пошук ефективних рішень для розвитку галузі. Якщо роботи на ділянках не ведуться взагалі — ми пропонуємо ліцензіатам добровільно відмовлятися від ліцензій, аби не марнувати часу і ресурсів на затяжні судові розгляди. Якщо ж є реальний прогрес у виконанні програми, інвестор дійсно націлений на реалізацію програми, але є технічні недоліки у строках чи порядку здійснення робіт — ми готові долучати наших представників та експертів галузі, щоби спільно шукати оптимальні рішення і вносити в разі потреби зміни до програми робіт компанії».

«Ринок надрокористування — це всесвітній глобальний ринок, і наше завдання — стати його повноцінним гравцем. Завдяки реформуванню галузі та налагодженню прозорих механізмів взаємодії з надрокористувачами ми матимемо всі шанси увійти до числа основних країн-постачальників корисних копалин до країн ЄС та світу», — зазначає Микола Бояркін. Він розповідає, що Держгеонадра активно співпрацюють з міжнародною експертною спільнотою, зокрема з Асоціацією геологічних служб Європи — Держгеонадра є її асоційованим членом. За матеріалами, надісланими з України до цієї міжнародної організації, вона має надати свої висновки до плану реформування галузі.

Було б хибно вважати, що Держгеонадра займаються питаннями лише вуглеводневих покладів, нафти й газу. Відповідаючи на запитання «Дня», Бояркін розповів також про проблеми, пов’язані з розвідкою та видобуванням такого коштовного каменю, як бурштин. «Ми думаємо й над тим, як провести відповідний аукціон, — сказав він. — Хоч зараз, якщо вам відомо, є складнощі в цьому питанні. Служба геології та надр виступає за те, щоб насамперед вирішити цю проблему. Це має бути процес, що враховує інтереси і місцевого населення, і держави. У Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, є проекти постанов уряду. Ми запропонували відповідну концепцію розвитку, бо вважаємо, що закон зараз взагалі не здатен розв’язати поточних проблем у цій сфері. Може бути ухвалено багато законів у цій темі, але жоден не працюватиме, доки не буде порозуміння між державою та місцевим населенням».

«Таку проблему мають і в інших країнах, — продовжує Бояркін, — ми вивчали зарубіжний досвід, і не тільки щодо бурштину. Така проблема існує скрізь — у США, Бразилії, Венесуелі... Громадяни всіх країн кажуть відверто: ми тут народилися, виросли, і це наше. І справді, надра належать народові — це аксіома. А ми, від імені держави заявляємо: гаразд, ми готові до діалогу та співпраці з вами, але цю справу треба впорядкувати. На жаль, не все виходить, народ не дуже цьому вірить, але ми прагнемо донести до нього, що нам слід працювати разом, — розповідає керівник. — І коли це станеться, тоді й будемо проводити аукціони і за їхніми наслідками видавати спеціальні дозволи. Ми за те, щоб повністю відкрити цей ринок», — наголошує Бояркін.