Iгри «сiли на голову»

Мабуть, ще не народився той законодавець, який зможе повністю поставити під контроль держави такий специфічний бізнес, як ігровий. Але це не означає, що не потрібно робити відповідних спроб. На цей раз за таку благородну справу взялися жінки з кількох політичних сил. Народні депутати Оксана Білозір, Ірина Геращенко (фракция НУ-НС), Олена Кондратюк (БЮТ) і Катерина Ващук (блок Литвина) презентували громадськості свій варіант відповідного законопроекту.

Згідно з ним, ті, хто бажає розважати азартних людей, повинні збільшити статутний фонд відповідного закладу до одного мільйона євро, а букмекерської контори — до двохсот тисяч євро. Аналогічними цифрами вимірюватиметься плата за отримання ліцензії. Розробники закону пропонують фактично заборонити розміщувати «одноруких бандитів» на території населених пунктів. Їх буде винесено за межі міст. Вказано й терміни для формування нових ігрових резервацій: для казино — п’ять років, а для залів з ігровими автоматами — три роки.

Щоправда, в дієвості такого закону дуже сумнівається президент Української асоціації грального бізнесу Сергій Третьяков. Він вважає його декларацією гарних намірів, але без конкретних дороговказів для їхньої реалізації. «Фактично закон забороняє гральний бізнес у містах і все віддає у відання місцевим органам влади. А з цього буде тільки корупція, бо досвід останніх років свідчить про прийняття чималої кількості протизаконних рішень саме на цьому рівні. Триватиме лобіювання, буде однозначно визначено, кому можна, а кому ні займатися цим, знову прийдемо до кумівства, хабарів»,— пояснює Третьяков.

Серйозну конкуренцію згаданому законопроекту складуть інші два, які поки що розробляються Партією регіонів та НУ-НС. При цьому ходять навіть чутки щодо можливості компромісу в гральному напрямку між цими політичними силами. Однак прогнозованому об’єднанню заважає лобіювання проросійських ігрових інтересів. Нагадаємо, що через півроку в Росії запрацює закон, за яким весь ігровий бізнес зосередять у чотирьох спеціально відведених регіонах. Зрозуміло, що розмістити лише в них весь накопичений на величезній російській території арсенал «одноруких» не вдасться. Тому «дещо» вже зараз потихеньку перетягують до українських міст, а також, що дивує, сіл.

На думку Третьякова, головна перевага двох названих партійних законопроектів полягає у чіткому виписуванні всіх азартних норм. Цього, на жаль, немає у варіанті Білозір, говорить президент Асоціації грального бізнесу. Зокрема, у паралельних законопроектах визначається, хто може і хто не може займатися азартною діяльністю, де можна, а де не можна розміщувати гральні автомати та скільки їх повинно бути... До того ж, закон усуває подвійне ліцензування, коли підприємець має вибір: чи йти до Мінфіну і купувати ліцензію за 150 тисяч євро на п’ять років, чи до місцевого органу, який видає такі ж ліцензії, але за значно меншу суму.

Білозір та її «подруги» передбачають для порушників закону жорсткішу адміністративну та кримінальну відповідальність. За безліцензійну роботу закладу або при порушенні законодавства пропонують запровадити штрафи від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів. Вводяться й виправні роботи та позбавлення волі до трьох років. Про альтернативні законопроекти Третьяков говорить: «Таких драконівських підходів там немає, бо їхній принцип полягає у тому, що надто суворі покарання дадуть лише зворотний ефект, тоді як запровадження автоматичної, невідворотної відповідальності може зарадити справі».

Ухвалення грального закону цікаве не тільки прагненням упорядкувати сферу дії цього закону. Якщо з розумом підійти до питання, можна повернути до державної казни не один мільярд гривень. А повертати є що. Так, торік місцеві органи України отримали 700 мільйонів гривень за видачу ігрових торговельних патентів. І це — тільки легальні 30%, зазначає Третьяков. Лише потроївши цю цифру, можна отримати реальну картину...