Напередодні Берліна...

Найближчого понеділка в Берліні відбудеться друга тристороння зустріч щодо газопостачання України. Продовжувати справу, розпочату в Женеві, будуть ті самі люди: міністр енергетики України Юрій Продан, єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер, міністр енергетики Росії Олександр Новак. Ця зустріч готувалася 19 травня тут же, в Берліні, де проходила нарада міністерського рівня. Як повідомив журналістів у вівторок представник Центру світової економіки і міжнародних відносин Валентин Землянський, у Берліні минулого понеділка нібито вдалося знайти рішення, яке мають остаточно затвердити 26 травня. Воно полягає в тому, що Євросоюз надасть гарантію оплати газового боргу України за газ, використаний до 1 квітня. Зі свого боку Росія нібито скасує своє рішення про переведення України на передоплату.

Член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук напередодні зустрічі в Берліні також сповнений оптимізму. «Ми треті покупці «Газпрому» за обсягом газу, ми найбільший транзитер газу, ми транзитуємо 52% російського газу. Виходячи з цього, можна сказати, що ціна газу для України могла б бути 320—3З0 доларів за тисячу кубометрів. А якщо враховувати ті чинники, які впливають на європейські країни, співпрацю з «Газпромом», спільні проекти, то Україна може розраховувати на ціну газу 280—290 доларів. Все залежить від переговорів — це така вилка», — сказав експерт в ефірі одного з телеканалів. На його думку, практика формувати ціну на газ виходячи з вартості нафти, як це передбачено українсько-російськими контрактами від 2009 року, застаріла, і багато європейських країн успішно оскаржують колись підписані контракти з «Газпромом» в арбітражному суді. Експерт нагадує, що європейські країни «намагаються вирватися з цих тенет». Корольчук бачить і для України можливість зробити у такий спосіб ціну «не політичною, а договірною».

Наскільки все це вірогідно і реально ми зможемо зрозуміти не раніше понеділка. На разі ж наведена інсайдерська інформація українських експертів опосередковано підтверджується лише заявою російського прем’єр-міністра Дмитра Медведєва. У вівторок він висловив незадоволення тим, що українська сторона до цього часу не надала графік погашення боргу. Втім, з тим самим ступенем імовірності можна передбачити, що зазначені рішення в Берліні реалізовані не будуть. Таку думку, зокрема, висловлює співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Він упевнений, що в настільки короткий термін знайти рішення неможливо, і зустріч 26 травня результату не дасть, незважаючи на те, що «Газпром» наполегливо підштовхує Євросоюз до того, щоб заплатити за борги України.

Якщо Європа піде на цей крок, то вона, швидше за все, домагатиметься того, щоб остаточно убезпечити транзит російського газу територією України від подальших цінових коливань. І Україна теж виступає за це. У вівторок увечері було поширено лист прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка до керівництва Європейської комісії та лідерів країн Європейського союзу, в якому Україна як учасник Європейської енергетичної хартії та Енергетичного співтовариства пропонує перенести точку прийому російського природного газу на російсько-український кордон і підписати нові відповідні договори.

У цьому разі відповідальність за транзит і цілісність газу, що перетнув український кордон, повністю лягає на нашу країну. Чом би сторонам переговорів у Берліні не схвалити такий варіант? Однак дуже важко уявити, що в Росії погодяться з цією пропозицією, а особливо — в частині ліквідації дуже вигідних для неї контрактів 2009 року і розробки нових угод.

Додаткове світло на перспективи майбутніх переговорів проливають також інші твердження українського прем’єра, що містяться в тому самому листі (його викладає прес-служба уряду). «Українська сторона ніколи не відмовлялася від розрахунків за спожитий газ, — йдеться у зверненні. — У цьому контексті також зазначаємо, що у зв’язку з відсутністю з російського боку згоди на врегулювання суперечки про ціну на природний газ питання передоплати не може стояти на порядку денному договірних відносин». Яценюк нагадує європейцям, що минулого тижня також відбулася двостороння зустріч голови правління «Нафтогазу України» Андрія Коболєва і голови правління ВАТ «Газпром» Олексія Міллера. Проте через позиції російської сторони результату досягнуто не було. Крім того, отримана від «Газпрому» відповідь на передарбітражне повідомлення «Нафтогазу» свідчить про відмову російської сторони від діалогу.

Українська сторона також вважає, що провокування нової «газової кризи» і спроби дискредитації надійності транзитного маршруту через Україну спрямовані виключно на те, щоб виправдати будівництво газопроводу «Південний потік», який направлений не на диверсифікацію і зміцнення енергетичної незалежності ЄС, а виключно на обхід території України як транзитної держави. «Змушені констатувати, що в разі відмови Російській Федерації від врегулювання суперечки відповідний позов буде передано в кінці поточного місяця на розгляд до Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма. Україна готова до розв’язання суперечки в рамках як арбітражного, так і позаарбітражного врегулювання», — наголошується в документі.

Тим часом сьогодні залишається в силі заява, яку було зроблено 12 травня главою російського «Газпрому» Олексієм Міллером. Якщо «Нафтогаз» не внесе передоплату за необхідну Україні кількість газу за ціною $486 за тисячу доларів, то Росія, якщо вірити цій погрозі, закриє засувку рівно о 10-й годині ранку 3 червня. І тут мимоволі згадується: «Киев бомбили — нам объявили, что началася война».

Чим відповість Україна? У вівторок було подано заявку на імпорт з 20 травня 2014 року з боку Угорщини 2,46 мільйона кубометрів природного газу на добу, тоді як з 1 по 19 травня імпорт України з цієї країни становив лише 0,02 мільйона кубометрів. Звучить добре: збільшення у два рази. Нагадаємо, що днями глава «Нафтогазу» заінтригував журналістів заявою про те, що з однією з європейських компаній (з якою саме, він відмовився уточнити) укладено договір на постачання великих обсягів газу. Проте експерти стверджують, що реверс газу з країн ЄС сьогодні не в змозі вирішити проблеми, які виникають в Україні в результаті оголошеної Росією газової війни, оскільки за жодних умов він не може перевищувати 10 мільярдів кубометрів на рік.

При цьому ЄС серйозно зацікавлений в тому, щоб українська газотранспортна система залишалася одним з основних транспортних маршрутів для постачань газу до Європи. Як заявив у вівторок у Києві віце-президент Європейської комісії Сійм Каллас, «ЄС продовжує працювати з українською владою для того, щоб забезпечити довгострокову диверсифікацію постачань газу, і для того, щоб забезпечити українській ГТС статус одного з основних транспортних маршрутів для газових постачань до Європи».

«Ідея «Газпрому» полягає в тому, щоб Європа розділила з ним ризики транзиту, і вона не нова, — сказав, відповідаючи на питання «Дня», Марунич. — «Газпром» сьогодні, як ніколи, близький до реалізації цієї ідеї. Він демонструє певне пом’якшення своєї позиції у ставленні до України, оскільки розуміє, що Євросоюз близький до тієї межі, після якої буде готовий дати гроші на газ, що має бути закачаний до українських підземних сховищ влітку» (щоб не зірвати транзит до зимового періоду. — Авт.). Експерт нагадує, що ще за часів, коли Андрій Клюєв був віце-прем’єром, Європа вимагала від України покласти 1,5 мільйона євро на депозит, який би страхував від повторення ризиків 2006 і 2009 років. Клюєв тоді вважав своєю заслугою, що після чергових консультацій щодо підписання Угоди про асоціацію йому вдалося відрадити ЄС від цієї вимоги. «Було б непогано, щоб вони (ЄС. — Авт.) дали нам гроші, — говорить Марунич, — тоді ми могли б не лише варити на кухнях свій суп, але й випускати сталь на заводах».

Землянський критикує пасивну позицію України на міжнародних переговорах щодо газу. За останні два місяці наша країна, за його словами, не зробила жодного активного кроку, щоб «вирішити цю кризу». «Було багато політичних заяв, проте жодного офіційного документа не було направлено на адресу Росії, — говорить експерт, — ні МЗС, ні Міненерго, ні «Нафтогаз» офіційно не зафіксували факт нелигітимної денонсації Харківських угод, цього явно неправомірного однобічного рішення». «Що ми додаватимемо до справи у Стокгольмському арбітражі?» — запитує Землянський. Натомість Марунич вважає, що Україна не повинна втрачати шанс вирішити свої проблеми з Росією у Стокгольмському арбітражі. «Намагатися потрібно, — говорить він, — сподіватимемося, що нам пощастить».

P.S. У листі президента Європейської Комісії Жозе Мануєля Баррозу, відправленому в середу від імені ЄС президенту РФ Володимиру Путіну, вказується: «Я хотів би знову заявити про готовність Європейського Союзу продовжити наповнення змістом тристоронніх перемовин, щоб допомогти знайти швидке й стале рішення, прийнятне для всіх сторін».

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, колишній уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки України:

  Україна вперше за багато років зайняла правильну позицію у відносинах із «Газпромом». Адже раніше ми просто платили. Звичайно, йшлося про те, що ціна зависока і обтяжлива для економіки, але ж ми мовчки платили. І це було, м’яко кажучи, неправильно. Ми намагалися з Росією домовитися, проте це нічого не давало.

Росія у нас все ще — монопольний постачальник газу. По контракту 2009 року ми переплатили, якщо порівняти з європейськими ринковими цінами, майже у два рази — а це близько 20 мільярдів доларів. Так що можна спокійно не виконувати контракт, тим паче, що Росія на сьогодні виступає агресором. В контракті чітко виписано, що воєнні дії — це форс-мажорні обставини.

А те, що відбувається на півдні та сході — воєнні дії Росії. Саме на цій підставі можна довести в суді, що НАК «Нафтогаз Україна» може більше не виконувати контракт. Агресор є агресор, і з ним потрібно воювати, а не співпрацювати.

Під час зустрічі в Берліні Європа та Росія думатимуть, як вирішити питання транзиту газу через Україну. Тому що в цьому разі Росія певною мірою ще залежна від України. Але ми повинні гарантувати цей транзит, щоб не зіпсувати відносини з ЄС.