«Ніхто не читав, ніхто не бачив»

В Україні розпочинається сівба озимих культур. Чи закінчиться вона у всіх регіонах до початку жовтня, ще неясно. Але вже відомо, що 4 жовтня в країні почнеться черговий всеукраїнський страйк аграріїв, обурених скасуванням спеціального режиму оподаткування з ПДВ. Про це заявив у середу журналістам голова аграрної партії України Віталій Скоцик.

Тим часом уже минуло майже два з половиною місяці відтоді, як прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав Міністерство фінансів і Державну фіскальну службу розібратися з питанням відшкодування податку на додану вартість аграрним підприємствам і провести перевірки в тих компаніях, які підозрюються в маніпуляції податковими даними. «Якщо є зловживання — щодо них має бути результат. І це треба зробити швидко, — сказав Гройсман і додав: — Не треба всіх під одну гребінку».

Утім, результату немає: не розібралися. Зате під одну гребінку у нас уміють — звикли. З 1 січня 2017 року в Україні, згідно з новим Податковим кодексом, скасовується спецрежим ПДВ для сільськогосподарських підприємств, запроваджений ще 1999 року, і всі вони переходять на загальний режим. Нагадаємо, 16 років весь нарахований податок акумулювався на рахунках підприємств. Але в грудні 2015 року Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу. Відповідно до них, операції з зерновими і технічними культурами обкладаються ПДВ у пропорції: 85% нарахованого податку перераховується до бюджету, 15% залишається у розпорядженні підприємства на спеціальному рахунку; операції з продукцією тваринництва — 20% до бюджету, 80% — на спецрахунок; інші операції з сільськогосподарською продукцією — 50 на 50. Аграрії неодноразово заявляли, що три рівні податку ускладнюють адміністрування, що може спричинити відмову частини підприємств від сплати ПДВ, і закликали Кабмін повернути пільги, що діяли раніше.

Заступник директора департаменту податків і зборів юридичних осіб ДФС Станіслав Бескидевич якось дивно пояснює ідеологію скасування спецрежиму для аграріїв. За його словами, пільги використовувались недобросовісними платниками податків для ухилення від оподаткування. «Тому держава, — сказав представник ДФС, — з подачі міжнародних партнерів, оцінюючи доцільність/недоцільність, дійшла такої думки, що на даному етапі у нас немає можливості залучати кошти, а сільгоспвиробники за цей період, по суті, не акумулювали ці кошти для розвитку, а в більшості випадків використовували в процесі ухилення від оподаткування».

Відповідаючи податківцю, голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун зазначив: «Не розказуйте нам казки. Україна стала третьою у світі за обсягами виробництва продовольчої продукції, а ви говорите, що спецрежим нічого не дав. Ми живемо не для міжнародних партнерів — Міжнародного валютного фонду, ми живемо для України. Не можна рахувати наслідки (скасування спецрежиму) лише на один рік. Треба знати, які наслідки будуть після таких рішень у лапках на макроекономічному рівні. І Міністерство економіки вважає і підтверджує розрахунки асоціацій, а Мінфін говорить: ні, у нас свої розрахунки, і вони правильні». Дикун упевнений, що дії Мінфіну принесуть лише шкоду економіці країни, і вимагає, щоб у цьому випадку ті, хто їх висував і відстоював, понесли сувору відповідальність.

Міфи, що склалися довкола аграріїв, спростовує народний депутат, член Комітету ВР України з питань аграрної політики і земельних відносин Микола Кучер. Це неправда, що аграрії просять якихось пільг або не хочуть платити податки, говорить він і наводить приклади, коли вони виступали з пропозицією збільшити фіксований податок із 7 гривень на гектар до 121 гривні, щоб поліпшити фінансові можливості сільських рад. Вони ж легко погодились на збільшення фіксованого податку у 38 разів. І ці кошти формують від 40% до 70% бюджетів сільських громад. А головний міф, за словами народного депутата, полягає в тому, що спецрежим використовувався для якихось схем. Але за останні два роки ми ніде в пресі не прочитали про викриття такої схеми для уникнення оподаткування. «Ніхто про це не читав, і ніхто не бачив», — зазначає Кучер.

Директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики і продовольства Баграт Ахіджанов підкреслює: «Якщо дивитися виключно на ситуацію у галузі АПК, то найкраще залишити спеціальний режим ПДВ». А директор департаменту тваринництва Мінагропроду Микола Кваша прогнозує наслідки скасування спецрежиму: «Кількість поголів’я в сегменті приватних господарств серйозно падатиме».

Ахіджанов розповідає про дискусії в робочій групі, що займалася цим питанням. За спецрежим виступали всі, окрім Мінфіну, а він переважно відмовчувався. Але зрештою в його пропозиціях не було й згадки про необхідність внести зміни до Податкового кодексу, який скасовує спецрежим із 1 січня майбутнього року. Директор департаменту розповів про варіанти, які обговорювались робочою групою.

Перший передбачав повне скасування спецрежиму для всіх аграріїв, другий — повернення до 100% акумуляції ПДВ теж для всіх, третій — залишити спецрежим ПДВ для тваринників, садівників та овочівників, а четвертий — знизити ставку ПДВ для всіх агровиробників. «Якщо взяти другий варіант, який ми прораховуємо для АПК, нівелюється падіння, особливо в галузі тваринництва, яке ми маємо на сьогодні. Якщо взяти третій варіант, буде невелике зростання у тваринництві, близько 1%. І якщо взяти баланс за надходженнями бюджету, то витрати бюджету будуть збалансовані з доходами», — зазначив фахівець.

Народний депутат, член Комітету ВР України з питань податкової і митної політики Тетяна Острикова зазначає, що минулого тижня міністр фінансів презентував на засіданні комітету зміни до Податкового кодексу. За її словами, там немає нічого, що свідчило б про можливість повернення до спецрежиму з ПДВ для аграріїв. У бесіді з міністром вона переказала йому думку сільгоспвиробників, з якими зустрічалася під час поїздок регіонами країни. Вони сподіваються, якщо Мінфін не внесе до Податкового кодексу норми з відновлення спецрежиму в повному обсязі для тваринництва, садівництва й овочівництва, то це зроблять народні депутати.

Проте Острикова в цьому сумнівається. Вона закликає всі асоціації, аграрний бізнес об’єднуватися з народними депутатами, що готові відстоювати норми, які поки що діють. «Оскільки ми можемо втратити значно більше, ніж якісь тимчасові недонадходження до бюджету», — впевнена народний депутат. Відповідаючи на запитання «Дня», вона також зазначає, що ніхто з депутатів не бачив меморандуму з Міжнародним фондом і не читав у ньому зобов’язання України (якими виправдовують свої дії в Мінфіні) ліквідувати спецрежим для аграріїв. «Текст цього документа від нас приховують так само, як і від вас, — говорить вона, — його можна було б оприлюднити, «розсекретити», якби законодавчо закріпити за ним статус міжнародного договору, який має бути ратифікований парламентом». «Але навряд чи за це сьогодні проголосує парламент», — додає Острикова.

Проте народний депутат від БПП Кучер говорить, що був би за таке рішення. А його колега по фракції Леонід Козаченко взагалі зазначає, що Україна могла б уже сьогодні відмовитись від фінансової допомоги МВФ і перераховує багатомільярдні власні джерела і для покриття дефіциту бюджету, і для розвитку аграрної та інших сфер економіки.

P. S.: ДФС не очікує, що в разі відміни спецрежиму оподаткування для аграріїв вони почнуть платити більше, пише «Економічна правда». Мінфін розраховує на на надходження від агросектору в обсязі 29,6 мільярда гривень, ДФС очікує лише 17,2 мільярда гривень.