У похід з простягнутою рукою

Відверті заяви іноземних банкірів про можливий фінансовий крах вже навіть не насторожують, а примушують бити на сполох.

Начальник департаменту досліджень інвестбанку «МФК Ренесанс» Чарлі Сандерс говорить про те, що країна стоїть перед черговою фінансовою кризою. Занадто вже гостра проблема держборгу України, який, за словами Ч.Сандерса, «занадто короткий і дорогий» — лише за облігаціями внутрішньої держпозики він становить приблизно $4,5 млрд. і має бути погашений протягом 9 місяців. Але це ще півбіди — зовнішній борг України обчислюється запаморочливою цифрою — $12 мільярдів ( 1994 року, перед президентськими виборами, він складав $450 млн.), а повернути його з відсотками необхідно протягом 7 років. «Важко функціонувати країні, яка позичає гроші на зовнішньому ринку під 15% річних, коли інші беруть під 6—9%», — заявив Ч.Сандерс.

Дякуємо, знаємо. Як і те, що залучені кредити, хоч би що там казали у верхах, витрачаються на швидкоплинні потреби, а не на проведення реформ. І справді, з якої це речі уряд, який щораз змінюється, думатиме про те, що ж станеться з улюбленою країною десь років за десять, коли вже через півроку хтось інший може сісти в це крісло, трохи відтіснивши від засіків Батьківщини. Тому й квапляться, керуючись здебільшого гаслом: після нас — хоч потоп. Але це так — ліричний відступ. Набагато цікавіші прогнози колишнього заступника міністра економіки Сергія Терьохіна, який заявив, що в 20-х числах червня курс гривні може бути девальвований до 2,2 грн. за $1. Далі — більше. Стрибок гривні, за словами С.Терьохіна, не може не потягнути за собою черговий підйом облікової ставки (сьогодні вона становить 51%), приріст грошової маси (на 0,5-2 млрд. грн.), що емітується Нацбанком для купівлі ОВДП на первинному ринку і підтримки ставок на вторинному. Тобто, гроші подорожчають. Злетять і кредитні ставки комерційних банків. А там — прощавайте національне виробництво, приватний секторе, інвестори, зрештою.

Сьогодні «під потяг кинуто» Нацбанк з Мінфіном. Голова НБУ Віктор Ющенко наприкінці минулого тижня казав, що заходи, розроблені НБУ і Мінфіном, дають підстави стверджувати: червневий пік виплат за ОВДП може бути пройдений успішно. А може статися, що й ні. Адже не підтвердилася (згідно з даними агенції «Інтерфакс-Україна») інформація голови НБУ про пропозицію 29 травня на первинних аукціонах двох місячних ОВДП. А отже, можна мати сумнів і в реінвестуванні нерезидентами коштів, отриманих від погашення облігацій.

Але нічого не вдієш — служба є служба. Тому НБУ й готовий, за словами В.Ющенка, «підставити плече рідному Мінфінові з рефінансування надходжень, зокрема й фінансову винагороду». Вже завершено «спеціальні переговори» щодо формування «окремих двосторонніх запозичень з резидентами і нерезидентами». А Мінфін провів попередні переговори про можливість якнайшвидшого залучення зовнішнього фінансування.

І все ж у сьогоднішніх походах «з простягнутою рукою» головне — це червневий приїзд місії Міжнародного валютного фонду. Виконавчий директор МВФ Мішель Камдесю, за словами В.Ющенка, внесе ясність у терміни та шанси України отримати схвалення ради директорів Фонду на виділення кредиту EFF.

У Кабміні, до речі, щосили готуються до приїзду та демонстрації виконання Україною своїх обіцянок. Уряд ретельно вивчає законопроект «Про внесення змін і доповнень до закону України «Про державний бюджет 1998 року». Той самий, що передбачає скорочення бюджетного дефіциту до 2,5% від ВВП. Для того, аби підігнати дефіцит бюджету до такої цифри, необхідно скоротити його витратну частину на 3,3 млрд. грн. Що, власне, вже й зроблено. Згідно з даними Мінфіну, передбачається скорочення коштів на: освіту — на 199 млн. грн., охорону здоров’я — на 176 млн. грн., соціальний захист і забезпечення — на 134 млн. грн., фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу — на 151 млн. грн., заходи з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи — на 975 млн. грн. Ну як після таких цифр не процитувати голову Нацбанку, який заявив, що рішення скоротити дефіцит бюджету «свідчить про реальні наміри уряду поліпшити стан держфінансів України і знизити девальваційні та інфляційні ризики». Як бачимо, уряд реально не збирається вчити і лікувати «дітей України» і цікаво, що з цього ж приводу думає дружина Президента Людмила Кучма.

Так от, повертаючись до величезних зовнішніх боргів. За словами В.Ющенка, в новій версії бюджету фінансування його дефіциту передбачається за рахунок зовнішніх джерел. На цю благородну мету необхідно досить чимало — 1,8 млрд. грн. Міністр фінансів солідарний, оскільки вважає, що Україна «обов’язково виходитиме» на ринок зовнішніх позик, причому — найближчим часом. Тобто, знов у борги на основі кругової поруки.

Ось така (а, швидше, навіть гірша) дістанеться наступного року спадщина новому Президентові. Хто ним буде — ще не знаєш, але вже, мов у пісні, хочеться обняти його і плакати.