Велика приватизація. Перезавантаження

Торги великим державним майном відкладаються. Через нестачу голосів у залі парламенту, депутати перенесли голосування за законопроект №2319а від 09.07.2015 на наступний сесійний тиждень. Цим документом вносяться зміни до базового Закону «Про приватизацію державного майна». Зокрема, розширюються повноваження Фонду державного майна України (ФДМУ) залучати радників для продажу великих об’єктів, забороняється дроблення пакетів акцій акціонерних товариств стратегічної групи і великої енергетики, виключається норма про до конкурсний продаж на фондових біржах пакетів акцій розміром 5 — 10% від статутного капіталу. Повернутися до законопроекту депутати зможуть не раніше 3 листопада. У Фонді держмайна визнають, що без оновленого закону продавати  великі об’єкти не будуть. «Нам потрібен закон, щоб оновити плани приватизації, визначити дату анонсування конкурсу і приблизні дати проведення аукціонів», — розповідає «Дню» голова ФДМУ Ігор Білоус. За його словами, якби депутати  прийняли цей закон, то перші приватизаційні конкурси оголосили б ще в кінці листопада — на початку грудня 2015 року,  а так доведеться змістити термін на той проміжок часу, стільки депутати думатимуть. Наступна сесія стартує 3 листопада, тому за найоптимістичнішими прогнозами оновлений законопроект  зможуть  проголосувати не раніше, ніж за три тижні.  Відтак старт приватизації   можна планувати лише на кінець грудня.

Чи проголосують за нього депутати? Питання відкрите.  Як  показав розгляд документа в сесійній залі  у нардепів до нього  чимало запитань. 

Перше стосується однієї з новацій — виключення пункту про  до конкурсний продаж 5—10% пакета акцій об’єкта. Проти  виступає «Батьківщина»,  мовляв, таким чином не можна на старті встановити реальну ціну об’єкта. «Коли ринок «лежить», коли немає реальної ціни на об’єкти, коли немає реальних інвесторів цього робити не можна», — переконував народний депутат Сергій Власенко.  Натомість у ФДМУ кажуть, що норму все ж таки треба прибрати, бо в Україні не розвинений  фондовий ринок, а торги  все одно нічого не покажуть. Позицію Фонду підтримує заступник голови парламентського комітету з фінансової і банківської діяльності   Павло  Різаненко: «Ця норма була б доцільна, поки в Україні існував фондовий ринок. Тут чимало людей, які мають стосунок до нього і знають, що його просто не існує. Тому виставляти  ці пакети не логічно».

Друге спірне питання — інвестиційні радники. За словами Білоуса, їх обиратимуть для великих об’єктів виключно через конкурс, це будуть великі інвестиційні банки, які допомагатимуть з пошуком міжнародних  покупців. Але депутатів це не  переконало. «Немає жодного критерію, що це будуть за радники, як їх визначатимуть, як це зможе контролювати парламент, суспільство, яким чином визначати їм оплату?» — натомість апелює до голови  ФДМУ народний депутат від «Самопоміч» Олена Сотник. Отже,  переконує народний депутат, треба змінювати цю норму законопроекту, прописати звідки і чиїм коштом  цих радників утримуватимуть. 

Питання третє —  чи держава знає, що збирається продавати?  «Ви знаєте по скількох із 1238 об’єктів, занесених у перелік об’єктів для продажу, поданих до  Верховної Ради, у Міністерстві економіки немає фінансових показників? Я надав офіційний запит щодо того, скільки там працює людей, скільки вони платять податків, які взагалі у них показники діяльності. З’ясувалося, що за 804 із них немає показників. Можете собі уявити? Тобто вони не знають, що планують продати!» — говорить  народний депутат Віктор Галасюк.

«Є низка суттєвих зауважень з боку депутатів, які не безпідставні. Ми кажемо про те, що приватизація, яка відбувалася у попередні роки, призвела до того, що об’єкти потрапили до відповідних олігархів, вони закріпили свої позиції,  а тепер  виникла складна ситуація, бо держава має боротися з ними. Щоб повернути  конкурентні умови на ринки і для захисту насамперед інтересів споживачів, треба поламати  неправильну приватизаційну практику. Для цього треба виписати законопроект так, щоби до нього не було  запитань, а власне приватизація має розглядатися не крізь призму наповнення бюджету,  а для залучення інвесторів. Здатних провести швидку модернізацію  економіки. Як  це зробити? У Польщі Бальцерович узагалі заборонив найбільшим польським  інвесторам брати  в  цьому участь», — розповідає  «Дню» член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Вікторія Войціцька.

Ігор Білоус погоджується — правила приватизації треба міняти.  Саме тому ФДМУ підготує кодекс приватизації,  куди  увійдуть  усі законодавчі акти  і закони, пов’язані з цим. «Має бути документ, який об’єднає  всі закони і законодавчі потуги.  Ми  хотіли б змінити процедури  приватизації  і прописати  їх,  як на Заході», — пояснив він.  На  підготовку кодексу піде кілька місяців,  а на «проштовхування» через Раду — близько півроку.  «В бюджеті на 2016 рік закладуть 20 — 30 мільярів гривень  від продажу державного майна», — підсумував він.