Коротко / КУЛЬТУРА
Пам’яті кіномайстра
У Харкові проходить фестиваль фільмів видатного режисера Інгмара Бергмана. Глядачі побачать дев’ять кращих його фільмів: «Сунична галявина», «Усмішки літньої ночі», «З життя маріонеток», «Сьома печатка», «Шепоти і крики», «Персона», «Осіння соната», «Причастя», «Після репетиції». А уряд Швеції збирається витратити три мільйони доларів на зберігання робіт легендарного режисера, померлого в липні цього року. Архів Бергмана належить до особливо важливих культурних пам’яток, збереження яких домагається ЮНЕСКО. Гроші підуть на організацію щорічного міжнародного кінофестивалю, який проводить Королівський данський театр на честь Бергмана, а також для того, щоб видавати цифрові копії його фільмів. Театр також отримає кошти на купівлю прав на роботи Бергмана, передає newsru з посиланням на AFP. Нагадаємо, Бергмана було номіновано на премію «Оскар» дев’ять разів, його фільми удостоювалися цієї нагороди тричі як кращі іноземні картини. За своє життя режисер зняв близько 50 фільмів. Світове визнання отримали його режисерські роботи: «Сунична галявина», «Сьома печатка», «Мовчання», «Персона». У 70—80-ті роки на екрани вийшли бергманівські стрічки «Дотик», «Шепоти і крики», «Осіння соната», «З життя маріонеток», «Зміїне яйце», «Фанні й Олександр» (останню картину нагороджено «Оскаром» у чотирьох номінаціях, включно з категорією «Кращий іноземний фільм», повідомляє телеканал SkyNews).
Рок-музикант — небезпечна професія
Дослідники з Ліверпульського університету Джона Мура дійшли до висновку, що рок-музиканти значно частіше за інших людей вмирають передчасною смертю, пишуть РІА «Новости».
Усього було розглянуто близько тисячі біографій рок-зірок, однак, на думку дослідників, значного ризику зазнають і представники поп-музики, котрі теж ведуть нездоровий спосіб життя. Дослідники Ліверпульського університету розглядали переважно біографії британських і північноамериканських зірок. Iз 1064 музикантів, що працювали в період з 1956 по 2005 рік, 100 вже померли. Виявилося, що смерть понад чверті з них настала внаслідок зловживання алкоголем і наркотиками. Дослідження також показало, що найбільш вразливими рок-зірки стають у перші п’ять років після отримання слави — в цей період ризик померти від неправильного способу життя збільшується втричі. Як приклад автор дослідження навів Джіммі Хендрікса, Бона Скотта з AC/DC і панк-рокера Сіда Вішеза. Для британських музикантів ризик померти передчасно залишається високим протягом 25 років з миті досягнення успіху, а для американських зірок характерна смерть від серцевих хвороб (її імовірність удвічі вища, ніж у звичайних людей). На думку Марка Белліса, таке стало можливим через любов американських музикантів до всіляких реюніон-турів, під час яких вони знову повертаються до розгульного життя.
Критики — за «Крупу й барабульку»
Найбільш вірогідним кандидатом на отримання головної премії Венеціанського фестивалю — «Золотого лева» — кінокритики одностайно вважають фільм французького режисера туніського походження Абделлатіфа Кешиша «Крупа й барабулька». Це історія арабської сім’ї, що мешкає у рибальському містечку у Франції, пишуть РІА «Новости». Голова родини, 60-річний Сліман, опиняється без роботи і намагається відкрити на кораблі ресторан, де подавали б коронну страву його колишньої дружини — рибний кускус (головними інгредієнтами якого якраз і є крупа й барабулька). Поки старий намагається вибити з міської влади всі необхідні дозволи і відремонтувати корабель, його сини сваряться з дружинами, дочки кричать на внуків, подруга ревнує до дружини, дружина боїться проклять і пристріту...
«Крупа й барабулька» — не перший у венеціанській конкурсній програмі фільм, що має справу з проблемою емігрантів, їхнiми спробами вписатися у європейське суспільство. Раніше був показаний (і дістав дуже високу оцінку критиків) фільм британця Кена Лоуча «Це вільний світ», у якому йшлося про нелегальних робітників у Англії. Нагадаємо, що до 47 років Кешиш зняв три фільми, два з них — «У всьому винен Вольтер» і «Хитрощі» зібрали багатий урожай призів. «Вольтер», зокрема, отримав у Венеції нагороду за кращий дебют, а «Хитрощам» дістався головний кіноприз Франції — «Сезар».
Випуск газети №:
№149, (2007)Рубрика
Культура