Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Музичний релакс

1 квітня відома оперна співачка Ольга Нагорна представить у Національній філармонії нову сольну програму
29 березня, 11:00
ОЛЬГА НАГОРНА У ЗНАКОВІЙ ПАРТІЇ ВІОЛЕТТИ В ОПЕРІ «ТРАВІАТА» / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ПУТРОВА

Солістка Національної опери запросила на свій вечір колег із рідного театру: басів — Сергія Магеру і Андрія Гонюкова, мецо-сопрано —  Тетяну Пімінову, тенорів — Дмитра Кузьміна та Ігоря Борка, які виступатимуть у супроводі Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка. У програмі пролунають твори світової та української класики.

Співачка у січні відзначила ювілей. Нагадаємо, Ольга НАГОРНА (сопрано) — учениця легендарної Євгенії Семенівни Мірошниченко, закінчила Київську консерваторію, стажувалася у м. Сієна (Італія). З 1993 — солістка Національної опери України, на сцені якої з успіхом виконує партії: Анна («Анна Ярославна, королева Франції» А.Рудницького), Марфа, Царівна Лебідь («Царева наречена», «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), Прилепа, Іоланта («Пікова дама», «Іоланта» П.Чайковського), Мікаела («Кармен» Ж.Бізе), донна Анна («Дон-Жуан» В.-А. Моцарта), Джульєтта («Ромео і Джульєтта» Ш.Гуно,  Нінетта, Наташа Ростова («Любов до трьох апельсинів», «Війна і мир» С.Прокоф’єва), Серпіна («Служниця-пані» Дж. Б. Перголезі) та інші. У доробку О.В. Нагорної також такі  партії, як Віолетта, Джільда, Ангел («Травіата», «Ріголетто», «Дон Карлос» Дж. Верді), Мімі, Лю («Богема», «Турандот» Дж. Пуччіні), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Лючія, Адіна («Лючія ді Ламмермур», «Любовний напій» Г. Доніцетті), Норма в однойменній опері В. Белліні.  

Вона співала на оперних сценах Єгипту, Англії, брала участь у Міжнародному оперному фестивалі в Единбурзі (Шотландія). Виконала партію Джільди під час прямої трансляції «Ріголетто» на радіо BBC, виступала перед шведською королівською родиною (Стокгольм) під час Днів культури України в Швеції... Гастролювала разом із колегами із Національної опери України у Швейцарії, Німеччині, Данії, Бельгії, Голландії, Португалії, Англії, Шотландії, Італії, Словаччині, Єгипті, Швеції, Росії, Азербайджані, на Кіпрі та інших країнах.

Нині Ольга Василівна поєднує артистичну діяльність з викладанням у трьох вишах: Національній музичній академії України, Національному університеті ім. Драгоманова і у Київській академії мистецтв ім. Чембержі. Вона продовжує вокальну школу Є.С. Мірошниченко. До речі, заняття проводить у класі Євгенії Семенівни, де зі стін на учнів дивляться портрети прими опери  і складається таке враження, що дух співачки вітає над аудиторією і надихає на подальшу творчість...

— Я продовжую уроки вокалу не тільки Мірошниченко, а й своєї мами — оперної співачки Надії Павлівни Куделі (у 1960—1980-х була солісткою Київської опери), —  каже О. Нагорна. — Сцена — це кохання на все життя. Втім уже шостий рік, як я почала займатися ще викладацькою справою. І ці уроки є двостороннім рухом бо не тільки вчу студентів, а й сама вчуся у них. Це нова сторінка у моїй долі, бо це процес пізнання себе, голосу і творчої індивідуальності».

Цьогорічний квітень став активним на різні музичні події.  Після концерту в столиці, 16 квітня, співачка представить у Тернополі сольну програму на сцені  Обласної філармонії у супроводі музикантів Симфонічного оркестру. На цьому вечорі вона також представить своїх студентів із НМАУ, а також проведе майстер-клас для молодих вокалістів. 24 квітня у Києві виступить у своїй коронній партії Віолетти в опері «Травіата» Дж. Верді. Це була її дипломна робота в Київській консерваторії і дебют як солістки на сцені Національної опери. «Віолетта — велика й важка партія, — розповідає Ольга Нагорна. — Ця роль потребує показати, як ти володієш голосом, а також драматичним даром у розкритті образу. Про таку роль може мріяти будь-яка оперна співачка — приголомшлива музика Верді й величезний трагізм глибини характеру героїні, її самопожертва заради кохання»...

А 26 квітня глядачі побачать  співачку в ролі Анни, сестри Захарії у вердієвському «Набукко».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати