Ніл Хасевич — повернення

Видавництво «Терен» випустило альбом «Воїн. Митець. Легенда», де представлено майже 120 робіт художника, який створив візуальний образ УПА.

Андрій Криштальський, директор видавництва, волинський письменник і лауреат премії імені Василя Стуса, каже, що ідея такого альбому визрівала в нього давно. Його батько був учасником національно-визвольного руху, і в їхній родини є чималий архів літератури про історію ОУН — УПА. Він бачив окремі роботи Хасевича, зброєю якого були олівець, різець, папір і дерево, проте його боротьба підносила бойовий дух повстанців. Але докупи у належному вигляді ці роботи не були зібрані. Криштальський мав і два збірнички з тридцятьма роботами, видані Волинським краєзнавчим музеєм на початку 1990-х років на основі оригіналів, які передані йому зі Служби безпеки...

Тримаючи в руках пожовтілі, часто пописані, з масними плямами аркуші з музейних запасників, до яких торкалася рука Н. Хасевича, відчуваєш трепет. Оцінюючи високий рівень виданого альбому, можна оцінити зусилля дизайнера видавництва Оксани Марченко, яка підготовці видання віддала частину душі й життя. Представлено графіку й дереворити довоєнного періоду із серій «Волинь у боротьбі» та «Кличі ОУН», екслібриси і бофони, шаржі та карикатури з «Колгоспної серії», проекти нагород УПА в кольорі, а головне — портрети учасників повстанського руху. Серед них — уперше опублікований портрет Романа Шухевича та фотознімок з архівів Служби безпеки, котрий до того бачили лише науковці, на якому зображений мертвий Ніл Хасевич зі своїми двома соратниками.

Андрій Криштальський розказує, що під час презентації в Рівному його дуже схвилювало знайомство з чоловіком, який був сином господарів дому, у схроні біля якого і знайшов свою смерть Ніл Хасевич. Розповідь цього чоловіка суперечить офіційній інформації Служби безпеки про те, як загинув митець і воїн. Уже аж у 1960-х батько розказав синові про те, що насправді кадебісти не закидали схрон гранатами, як це описує у своїх спогадах керівник операції. Спочатку оточили та пригрозили знищити. У відповідь над схроном піднявся дим, видно, там палили документи. Потім пролунали постріли. Господаря садиби першого відправили у схрон, аби пов’язав шнурками тіла загиблих і допоміг витягти їх нагору. У Рівному видавець із Луцька отримав кілька десятків копій робіт Хасевича від історика й дослідника Ігоря Марчука, який нині готує розлогу його біографію, яка має вийти окремою книгою.

Альбом «Воїн. Митець. Легенда» не єдиний у доробку «Терена» на тему національно-визвольної боротьби. Видавництво, каже Андрій Криштальський, інколи називають «бандерівським». Адже саме воно видало путівник героїчними стежками УПА на Волині «Маршрути поколінь», дві книги із серії «Озброєні честю» зі спогадами Степана Семенюка й Галини Коханської. Перший, маючи 91 рік, мешкає в Польщі, та недавно проїхав пів-України по місцях бойової молодості. Семенюк був одним з організаторів Норильського повстання, проте мовчав десятиліттями... Лише волинський історик та журналіст Леся Бондарук, працюючи в московських архівах, знайшла про це дані. Коханська була начальником розвідки військової округи УПА-«Турів».

Літературу цього спрямування видавництво «Терен» фінансує за власні кошти. Щоправда, на альбом Ніла Хасевича дав гроші й киянин Валентин Обштир, а обласна держадміністрація вже після виходу альбому пообіцяла закупити 300 примірників для бібліотек краю.

«Терен» великими тиражами видає поштові конверти з портретами Бандери, Клима Савура, Романа Шухевича. Готують і з портретом Ніла Хасевича та гравюрами його робіт. Останні хочуть представити восени на відомій книжковій виставці.