Пам’яті Миколи Колесси

Уже вп’яте Львівська філармонія в рамках Міжнародного фестивалю диригентського мистецтва збирає на сцені Концертного залу ім. Станіслава Людкевича знаменитих музикантів, щоб вшанувати пам’ять видатного диригента та педагога Миколи Філаретовича Колесси (6.12.1903—8.06.2006), диригентське мистецтво якого може бути з повним правом визначене як феномен, тому що в ньому в дивовижно поєднались композиторські, диригентсько-виконавські, просвітницькі та педагогічні складники. Про фестиваль пам’яті Колесси зокрема та різнопланову концертну діяльність Львівської філармонії загалом, смаки публіки, відвідуваність концертів — у розмові з генеральним директором Володимиром СИВОХОПОМ.

«ТРЕБА БУТИ ЧИСТИМ ДУХОВНО, ВІЛЬНИМ ДУХОВНО»

— Ми розпочали цикл із п’яти концертів під гаслом Міжнародного фестивалю диригентського мистецтва пам’яті Миколи Колесси, — розповів «Дню» Володимир Сивохіп. — Цього року захід буде кульмінаційним — і за кількістю концертів, і за якістю. До нас приїдуть визначні музиканти з усього світу, які об’єднані одним гаслом, що було притаманне композитору й диригентові Миколі Колессі — це гасло високого професіоналізму. Дехто з наших гостей тісно пов’язаний зі Львом. Так, на відкритті форуму Симфонічним оркестром Львівської філармонії диригував Ігор Сімович — син відомого композитора, ровесника Миколи Колесси Романа Сімовича. В концерті виконувалася «Патетична поема» Еріха Вольфганга Корнгольда, Концерт для скрипки з оркестром Сезара Франка грав Роман Сімович-молодший — концертмейстер Лондонського симфонічного оркестру, визнаний скрипаль, переможець багатьох міжнародних конкурсів. Невдовзі чекаємо до себе також львів’янку, професора Московської консерваторії, віолончелістку Марію Чайковську, яка виконуватиме з нашим симфонічним оркестром під керівництвом Айдара Торибаєва Концерт для віолончелі з оркестром Антоніна Дворжака. Останніми роками нам вдавалося залучати до участі у фестивалі оркестр Національної філармонії України і Національний духовий оркестр. З великим успіхом виступив Національний камерний оркестр «Київські солісти», яким багато років керував Богодар Которович (світла йому пам’ять), нині ансамбль привіз у Львів видатний диригент Володимир Сіренко, який очолює цей колектив. Це був надзвичайно цікавий проект, бо Сіренко запросив до участі в ньому солістку Національної опери — сопрано Світлану Добронравову (вона сім років працювала у Львівській опері), яка солірувала у Симфонії №14 Дмитра Шостаковича.

На нашому форумі виконуються класичні твори найвищого ґатунку й твори, насичені найвищим драматизмом, який відповідає слову «пам’ять». Зокрема, згадана мною симфонія Шостаковича, що написана на тексти трагічного забарвлення російських поетів. Також у виконанні нашого симфонічного оркестру, яким диригуватиме видатний український музикант Ігор Блажков (зараз він живе і працює у Німеччині), за участю екс-львів’янина віолончеліста Марцеля Бергмана пролунають твори «Шломо» Ернеста Блоха та «Реквієм» Тору Такеміцу. І це — не єдиний «Реквієм» на фестивалі.

Минуло п’ять років, як відійшов у вічність Микола Філаретович Колесса. У день його уродин, 6 грудня, ми об’єднаємо великий склад видатних виконавців — диригента з Німеччини Петера Маркса, солістів із Австрії, Німеччини та Польщі, Львівський камерний хор «Глорія» й Академічний молодіжний симфонічний оркестр «INSO-Львів» — для концерту, в якому звучатиме вершина світової класики і поминальної музики — «Реквієм» Моцарта. Поза тим, виконуватимуться й інші чудові твори, деякі — вперше в Україні, вперше у Львові, зокрема, «Патетична поема» Еріха Вольфганга Корнгольда, «Есхатофонія» Валентина Сильвестрова, сюїта з балету «Чудесний мандарин» Бели Бартока.

Нагадаю, що 15 грудня у філармонії розпочнуться «Музичні вечори Людвіга ван Бетховена», участь у яких візьмуть світової слави скрипаль Олег Криса та піаніст Сергій Ейдельман.

Ми працюємо задля того, щоби було зрозуміло, що у Львові — філармонія європейського рівня. Якщо ж говорити про публіку, яка би мала цей продукт споживати, то це питання дуже спірне. Звичайно, нікого нікуди зараз силоміць не затягнеш. Я спілкуюся з літераторами, мистцями, артистами, організаторами різноманітних акцій (прес-конференцій, виставок, перфомансів тощо), і всі скаржаться на апатію суспільства. За останні два-три роки зменшилась гастрольна і фестивальна діяльність в усьому світі, бо не наповнюються зали. Вплив глобальної інформатизації, доступності до матеріального, але не до духовного, породжує те, що зараз і в нашій філармонії при такій кількості якісного мистецького продукту кожен другий концерт проходить при напівпорожньому залі. Звичайно, є концерти, котрі проходять з аншлагом. Наприклад — вечір до 110-ї річниці з дня народження Луї Армстронга та 95-х уродин Френка Сінатри, квитки на який були продані задовго до дати концерту. Тобто люди часом дуже жваво реагують на щось простіше, що не вимагає великої інтелектуальної праці. Повний зал зібрав і концерт музики Голлівуду — солодких казочок... Напевно, в такому сенсі прийти слухати 14-ту симфонію Шостаковича, «Реквієм» Моцарта чи 9-ту симфонію Бетховена, хай у геніальному виконанні, направду важко, бо для того треба бути в першу чергу оптимістом, треба бути чистим духовно, вільним духовно. На таку музику треба йти з чистим серцем — як до церкви на сповідь...

ВІД ФЕСТИВАЛЮ ДО ФЕСТИВАЛЮ

До травня, коли стартують «Віртуози», ми продовжуємо насичене концертне життя. Навіть у січні, під час Різдвяних свят, філармонія не буде зачинена. Отож думаємо зараз, які програми запропонувати людям, які не сидітимуть аж три тижні за святковим столом. Відразу після Нового року до нас із Відня приїде Вікторія Лук’янець. Цікаву різдвяну програму покаже наш базовий оркестр. Не розголошуватиму всіх планів. Зазначу лишень, що наступного року наша програма буде не менш цікавою, ніж цього року: будуть прекрасні виконавці, прекрасні камерні та симфонічні оркестри. Але, звичайно, ми наш сезон плавно підводимо до травня, до «Віртуозів», котрі стануть, вже традиційно, кульмінацією нашого філармонійного життя.

Нині ми ввійшли в ритм активного концертного життя, декларуємо Львівську філармонію передовсім як концертну установу. У нас достатньо творчих одиниць. Це, зокрема, чотири великі академічні колективи — симфонічний оркестр, «INSO-Львів», камерний оркестр «Віртуози Львова» та інструментальний ансамбль «Високий Замок». Поза тим — Мар’ян Шуневич, Оксана Гриб та ансамбль «19-й клас», прекрасне жіноче тріо «Крайня хата», а ще — бандуристки, вокалісти, піаністи, інструменталісти. Тобто ми маємо за різножанровістю, наповненістю чи не найбільший в Україні творчий ресурс. Також дуже активно запрошуємо гастролерів. І не маємо жодної дотації на організацію концертного життя, тобто гроші нам дають не на постановку програм — тільки на зарплату. А ми нові програми ставимо чи не кожного тижня! Часом на якомусь концерті спромагаємося за рахунок продажу квитків заробити, причому так, щоби за зароблені кошти зробити одну чи навіть дві наступні програми, на яких фінансово втратимо. Звичайно, нам допомагають банки. Також — більшість львівських готелів, які зі знижками поселяють наших гостей, а ще маємо часткову дотацію від обласної та міської влади. Працюємо у поєднанні доброї волі і власного бажання.