Світлана та Віталій Білоножки: "20 років - не час, а лиш початок"

Дует Світлани та Віталія часто називають символом родини, але майже після кожного концерту хтось цікавиться: "Може, ви лише на сцені граєте, а в житті гризетесь?" А насправді?

Світлана: Ми дует не лише на сцені, а й у житті. Допомагаємо одне одному в різних справах. Здається, ми навіть дихаємо однаково.

Віталій: У нашій сім'ї старшинства немає, ми обоє сильні й слабкі водночас. Якщо між людьми є кохання, то роки одруження - це мить. 20 років - не час, а лиш початок.

- Як ви добираєте пісні, що їх разом виконуєте?

В.: Головне - текст, а мотив - то вже другорядне. Послухаємо й лягаємо спати - якщо вранці пісню хочеться знову послухати, тоді виконуємо.

С.: Хвиля шаленого галасу на сцені вже відкотилася, слухачі почали прислухатися до слова. Ми завжди прискіпливо ставимося до віршів, я співаю для жінок, а Віталій - для чоловіків.

- Раніше, щоб здобути звання, потрібно було пуд солі з'їсти, а нині кожен другий - заслужений чи народний.

В.: Не хочу нічого поганого сказати про своїх молодих колег, вони на початку творчого шляху й для них - це аванс. Звання нічого не вирішує. Я народний артист України, але щоразу мушу виходити й завойовувати глядачів. Колись за звання доплачували до ставки, а нині це - копійки. Моя сьогоднішня ставка - 198 гривень. Якби не концерти, прожити було б важко. Для артистів головне - любов і шана глядачів.

- У людей немає грошей, концерти на стадіонах стали рідкістю. Де ви виступаєте?

С.: Ми працюємо на курортах, там повні зали, аншлаги, бо глядачі звідусіль . Квитки недорогі - від 4 до 7 гривень, люди сидять на приставних стільцях і навіть стоять у проходах.

В.: Сьогоднішні глядачі кілька місяців поспіль платню не отримують. Великі зали будуть нашими згодом, коли оговтається наша економіка, а поки в малих попрацюємо. Люди відпочивають, добре приймають.

С.: Просять навіть затриматися якомога довше, але вдома діти, справи. Тому приїхали, виступили й хутчіш назад.

- У вас є пісня "Диктор теле", за якою знято кліп. Це картинка з вашого життя?

В.: Там трохи перебільшено. Дітей ми самі виховували, передаючи одне одному біля метро, ніхто не допомагав, лише влітку "на молоко" відправляли в село. З нашими професіями важко двох дітей підняти. А ось щодо куховарства, то це лише на зйомках мене дружина до кухні не пускає.

- А на кого залишаєте дітей під час концертів?

В.: Нині вони вже дорослі, самі собі лад дадуть. Старший - студент театрального інституту - можливо, колись стане нашим директором. Менший школу закінчує, весь час співає, не може зупинитися навіть у ліжку. Надовго не виїжджаємо - ми не філармонійні актори. Маємо лише цільові концерти на 2-3 дні, не більше.

- У вас немає продюсера?

В.: Було кілька, але всі виявилися шахраями. Шукаємо чесного і порядного продюсера.

- Світлано, а як Ви все встигаєте в хаті зробити, маючи трьох чоловіків?

С.: Навіть не знаю, намагаюся все робити швидко. Діти кажуть, що літаю весь час, вони мені допомагають, вміють готувати їжу, прати, прасувати. Сміття нам не дозволяють виносити, щоб бува не сфотографували.

- Віталій розповідав, що за компанію голодує разом з вами. А що це за дієта?

С.: Американська методика: каші, супи - страшенно їсти хочеться.

В.: Вже п'ятий день голодую. Буває не можу заснути до третьої ночі. Вийду на балкон із цигаркою і навіть там відчуваю, як сусіди щось смажать...

СВІТЛАНА ТА ВІТАЛІЙ БІЛОНОЖКИ