Вернісаж
З’ясовано ім’я автора мініатюр Пересопницького євангелія
Чотири мініатюри Пересопницького євангелія намалював у XVI столітті відомий на той час майстер із галицького міста Самбір — Федуско. Таке відкриття зробив львівський реставратор і художник Лев Скоп, повідомляє www.radiosvoboda.org. Митець у своєму дослідженні використав поширений у західному мистецтвознавстві метод формального аналізу. Своє наукове відкриття Лев Скоп аргументував у книзі «Майстер мініатюр Пересопницького євангелія — Федуско, маляр зі Самбора». Досі ім’я автора мистецького оздоблення Пересопницького євангелія не було відомо. Адже у XVI столітті майстри рідко підписували свої роботи. Художник Лев Скоп доводить, що фігуративне й орнаментальне оздоблення Євангелія виконав майстер Відродження — Федуско (ім’я не встановлено). Дослідник стверджує, що пересопницькі мініатюри цілковито відтворюють Самбірську школу малярства другої половини XVI століття. Самбір був одним із центрів розвинених ремесел Перемишльської землі, де діяла іконописна школа. За припущенням науковця, малярську майстерню очолював Федуско. Він був освіченою людиною і знався на тогочасному малярстві Італії, Франції. Майстер орієнтувався на кращі європейські зразки і намалював цикл різноманітних ікон.
Майстер рідкісної технікиУ київській галереї «Триптих» відкрилася персональна виставка Валерія Шкарупи
У експозиції представлено близько 12 робіт, виконаних у техніці левкасу на полотні. Більшість із них створено протягом останнього року. Як розповів «Дню» автор картин, роботи якого зберігаються в музеях і приватних колекціях України та світу, техніка левкасу дуже давня. Вона побутувала ще в стародавньому Єгипті й Греції, а до нас прийшла з візантійськими іконами. В основі ѓрунту — клей, крейда. «У мене вона дещо видозмінена. Я використовую полотно і той же левкас, тільки акриловий. Він пластичніший і дозволяє працювати на полотні, моделювати зображення, краще сприймає колір, фарби. Левкас — складна техніка, вона не робиться за один раз. Це тривалий процес. У середньому на одну роботу йде півроку, деякі потребують більше часу», — ділиться художник.
«Назва серії — «Іхтис», що означає «риба», — продовжує пан Валерій, — образ риби присутній у всіх картинах. Я сам за гороскопом Риба, тому мені близька тема безкінечності, води, руху. Найулюбленіша робота — остання, велика золотава «Латимерія». До неї постійно повертається око, думаєш, може, щось пропустив. У певний момент відчуваєш, що вже не можеш нічого додати, і вона йде у вільне плавання, а на її місце приходить інша, й починається той самий процес».
За словами директора галереї Тетяни Савченко, Валерій Шкарупа посідає в українському арт-просторі місце, притаманне лише йому: «Технікою левкасу на полотні він володіє віртуозно, я не знаю іншого художника, який би так нею володів. Українські художники дуже люблять левкас на дереві, а тут — тканина. Як йому вдається усі шари матеріалу, з якого робиться левкас, вмістити на шматку тканини? Для цього потрібні ґрунтовні знання і високий професіоналізм. Він, як Леонардо, працює на лляній фарбі. Додає у фарби левкасну основу. Не знаю, хто з художників міг би це собі дозволити, адже це старовинні рецепти. Шкарупа сам дуже любить старовину, антикваріат, свого часу багато працював у археології. У нього свої секрети у створенні картин. Це не лише цікаво і складно технологічно, а й справляє велике естетичне враження, адже він сам — естет. Валерій дуже скромна людина, не маячить на екранах, газетних шпальтах. Перш ніж ставити запитання, як колекціонери ставляться до нього, треба запитати, як культурна спільнота ставиться до нефігуративу взагалі. Для цього потрібне суспільство, добре підготовлене інтелектуально й естетично. У нас здебільшого затребуваний фігуратив, те, що людина розуміє. Ця гра кольорових плям зрозуміла не кожному. Але, попри все, він досить відомий художник».
Виставка Валерія Шкарупи триватиме лише тиждень — до 6 вересня. Скромний митець, який також є технічним директором «Триптиха», пожертвував тиждень для виставки свого американського колеги Філа Туровського. А пан Валерій зараз готується до роботи над новою серією левкасів. Найближчим часом плануються пленери та виставка в Академії абстракціонізму в Севастополі.
Випуск газети №:
№155, (2011)Рубрика
Культура