Від кохання до тепломереж
Друга національна премія кінокритиків КІНОКОЛО оголосила переможців![](/sites/default/files/main/articles/29102019/7aliev.jpg)
Премії лауреатам було вручено на урочистій церемонії під час відкриття кінофестивалю «Київський тиждень критики». Всі відзначені кінокритиками стрічки-переможці Другої національної премії КІНОКОЛО створені за державної підтримки; це ще один аргумент, якого б варто дослухатися прибічникам «нових підходів» до фінансування національної кінематографії.
Премію за найкращий фільм кінокритики присудили драмі Нарімана АЛІЄВА «Додому»; Наріман Алієв також відзначений як найкращий режисер року. Приз КІНОКОЛО став гідним доповненням до списку успіхів цієї пронизливої драми з життя кримських татар.
Алієв народився в Криму в 1992. 2014-го закінчив Київський національний університет театру, кіно й телебачення ім. Карпенка-Карого за фахом «кінорежисер». Був співзасновником та куратором програми ігрового кіно в громадській організації молодих кінематографістів «Сучасне українське кіно» (СУК). Його короткометражний триптих «Кримські історії», знятий на півострові, склали новели «Повернутись зі світанком» (Tan Atqanda Qaytmaq, 2013), «Тебе кохаю» (Seni Sevem, 2014), «Без тебе» (Sensiz, 2015). Усі короткометражки — це драми стосунків із життя народу киримли. «Повернутись зі світанком» — про розрив між батьком і сином, який іде до великого світу. «Тебе кохаю» — хрестоматійна колізія неможливого кохання між кримським татарином і дівчиною-слов’янкою. «Без тебе» — оповідь про сімейну любов, про втрату й пам’ять, присвячена, власне, братові режисера. А світова прем’єра «Додому» відбулася в конкурсній програмі «Особливий погляд» 72 Каннського кінофестивалю.
Нагороду за найкращу чоловічу роль отримав виконавець головної ролі в стрічці «Додому», відомий український і кримськотатарський режисер Ахтем СЕІТАБЛАЄВ. Найкращою акторкою другий рік поспіль названо Ірму ВІТОВСЬКУ — цьогоріч вона відзначена за роботу в комедії «Мої думки тихі» Антоніо ЛУКІЧА. Сам Лукіч також не лишився без призів: йому присуджена премія «Відкриття року» — за найкращий повнометражний дебют.
Антоніо Лукіч народився 1992 року в Ужгороді. В 2015 закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого (майстерня Володимира ОСЕЛЕДЧИКА). Його перша робота — документальна короткометражка «Риби озера Байкал» (2014, Приз за найкращий документальний фільм на фестивалі CineRail, Париж) — зворушлива історія про те, як літнє подружжя з нашого Закарпаття їде провідати родичів у російське Забайкалля. Наступний фільм — «Хто підставив Кіма Кузіна?» (2015) — стилізована під документалістику короткометражна фантасмагорія про такого собі Кіма Кузіна, якого радянська влада призначила бути чотиримільярдною дитиною, народженою на Землі. «У Манчестері йшов дощ» (2016, Приз на найкращий короткометражний фільм на Одеському фестивалі) — трагікомедія про незграбного героя (Андрій ЛІДАГОВСЬКИЙ), настільки ж смішного, настільки й не прилаштованого в житті.
Нарешті, «Мої думки тихі» стали справжньою сенсацією останнього Одеського міжнародного кінофестивалю, здобувши там приз ФІПРЕСІ та національний Гран-прі за підсумками глядацького голосування. Раніше картину відзначили спеціальним призом журі конкурсу «На Схід від Заходу» на Карловарському фестивалі.
Найкращим документальним фільмом названо «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» Надії ПАРФАН. Надія (нар. 1986 р., Івано-Франківськ) — культурологиня, громадська активістка, кураторка різножанрових мистецьких проектів, співзасновниця Міжнародного фестивалю кіна й урбаністики «86» у місті Славутич. Вивчала культурологію в Києво-Могилянській академії, соціальну антропологію в Центральноєвропейському університеті. У 2012—2013 рр. була стипендіаткою Програми академічних обмінів ім.Фулбрайта в США. Авторка статей і наукових публікацій у журналах «Коридор», «Спільне», «Політична критика», «Україна модерна». Вперше спробувала себе в режисурі 2014-го.
Стрічка Івана ОРЛЕНКА «У нашій синагозі» удостоєна премії за найкращий короткометражний ігровий фільм. Так само цьогоріч у межах премії вперше присуджено нагороду за найкращий анімаційний фільм — ним стала стрічка «Кохання» Микити ЛИСЬКОВА.
Премія кінокритиків України КІНОКОЛО заснована 2018 року — вона визначає досягнення українського кінематографа та діячів кіноіндустрії за останній рік від імені спільноти кінокритиків України.
Фільми «Додому» та «Мої думки тихі» ще до їхнього виходу в широкий кінотеатральний прокат українські глядачі мають змогу побачити на «Київському тижні критики», що триває з 24 по 30 жовтня в кінотеатрі «Жовтень». Із 7 листопада «Додому» виходить у національний прокат, а «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» йде в київських кінотеатрах «Жовтень», «Ліра», Boomer, «Магнат», «Факел» та «Флоренція». Із 26 жовтня стрічку побачать глядачі в Тернополі в кінотеатрі «Сінема Сіті», а з 28 жовтня — в Харкові в кінотеатрі «8 1/2».
Детальніше про підсумки «Київського тижня критики» читайте в найближчих номерах нашої газети.