«Материк»
Уночі з 24 на 25 березня, о 00.50, на телеканалі «1+1» дивіться програму «Аргумент-Кіно» та фільм режисера Емануелє Кріалезе.
Італійське кіно, стрічка режисера Емануелє Кріалезе «Материк» — правдива драма, сповнена відвертого життєвого дихання, в якому вистачає місця і комедійним мотивам, і мелодраматичним, і напрузі невдаваного трилера.
Головні герої «Материка» — це рибальська родина із сицилійського острова Лампедуза: дід, його вдова-невістка і двадцятирічний онук. Життя їхнє непросте. А тут постає ще й складна моральна проблема: допомогти нелегальним іммігрантам, що потрапили в біду, чи підкоритися закону й повідомити про нелегалів поліції?
Цікавою та прикметною є життєва і творча історія постановника фільму «Материк» Емануелє Кріалезе. Він народився в Римі, а 1991 року переїхав до Сполучених Штатів, де в Нью-Йоркському університеті навчався кінорежисурі. Там таки 1997-го зафільмував свою першу повнометражну — й фестивально успішну — стрічку «Колись ми були чужоземцями», стрічку англомовну. Та незабаром Кріалезе повертається на батьківщину. Більше того, він знаходить те місце, ту свою художню територію, що його надихає на нову творчість — і це земля предків, Сицилія і, зокрема, тамтешній невеличкий острів Лампедуза.
Там, на Лампедузі, Кріалезе під час фільмування своєї другої стрічки «Я дихаю», яка на Каннському фестивалі отримала гран-прі «Тижневика критики» і Приз публіки, знайшов і свого відтоді улюбленого актора Філіппо Пучілло... Ну й, природно, картина «Материк» — це Лампедуза. І цей фільм, як одразу ж справедливо зауважили критики, абсолютно римується із знаменитою неореалістичною стрічкою Лукіно Вісконті «Земля тремтить». (Навіть назви співзвучні — Terraferma і La terra trema). В обох картинах події розгортаються на сицилійському острові у середовищі рибалок. І Вісконті понад 60 років тому вів про занепад рибальської професії, і — у своєму сюжеті — Кріалезе продовжує власною кіномовою у новому вже часі фактично про те ж саме. Хіба що обставини змінилися. До рибалок прийшли нові випробування — через хвилю туристичного буму із Півночі та хвилю нелегальної імміграції з Півдня, з Африки. Адже у 2000-х Лампедуза буквально перетворилася на такий собі «перевалочний пункт» для нелегалів, що припливали туди в переповнених човнах зі сподіванням розпочати в Італії нове щасливе життя.
«Материк» зафільмовано у досить швидкому темпі. Фільм не дарує часу для перепочинку і спокійного осмислення подій, для одночасної з переглядом рефлексії. Отже, готуйтеся до суто емоційного сприйняття. Та, у будь-якому випадку, такий темп, така форма цілком резонують зі змістом. Героям кінооповіді також ніколи перевести дух — вони постійно змушені приймати складні рішення, зумовлені їхніми ж нещодавніми вчинками.
Отже, Terrafermа — «Материк», кіно про людей, що постають безпомічними у певних життєвих ситуаціях, але, попри все, здатними на милосердя і співчуття.
2011 року Емануелє Кріалезе за цей фільм отримав одразу три відзнаки Венеційського кінофестивалю — Спеціальний приз журі, Премію Пасінетті за найкращий фільм, а також Премію ЮНІСЕФ, фонду ООН, що опікується поліпшенням стану здоров’я, харчування та умов існування дітей.
А в програмі «Аргумент-Кіно» демонструватиметься спеціальний сюжет, у якому принагідно йтиметься про висвітлення, про інтерпретацію проблем міграції та мігрантів у сучасному європейському кінематографі.
