Тема першого номера «National Geographic-Україна» — відродження зниклих видів

Уже цього понеділка, 25 березня, вийде перша україномовна версія науково-популярного журналу National Geographic. Із часу заснування — 1888 року — Національним географічним товариством США він здобув всесвітню популярність. Нині журнал видають сорока мовами, разом з українською. Вихід журналу українською — не лише досягнення (нагадаємо, SanomaMediaUkraine вела переговори про запуск української версії National Geographic протягом кількох років; спершу запуск планували на грудень 2008 року, потім його перенесли на березень — квітень 2009-го, однак відклали на невизначений термін до кінця економічної кризи), але також і своєрідний тест на «зрілість» читацької аудиторії. Адже в цьому виданні немає ані політики, ані скандалів, ані гламуру. Утім, популярність сторінки NationalGeographic у соцмережі Facebook свідчить, що українці таки спраглі до науково-популярного контенту у форматі періодичного видання. Що особливого буде в першому випуску «National Geographic-Україна»? Що потрібно для створення повноцінного україномовного сайта журналу й телеканала? І що вирізнятиме це видання з-поміж тематичних конкурентів? Про це «День» поговорив із заступником головного редактора «National Geographic-Україна» Дмитром ГУБЕНКОМ.

— Журнал виходитиме українською. Чи не боїтеся ви, що це вплине на аудиторію, адже серед глянцю засилля російськомовних видань?

— Не варто було б братися за цю справу, якби в нас були б якісь сумніви. Ми впевнені, що таке якісне видання знайде свого читача в Україні. І ми також переконані, що його читатимуть люди як україномовні, так і російськомовні. Ми пропонуватимемо традиційно якісні та класні матеріали, підготовлені американською редакцією, й намагатимемося згідно з такими ж високими стандартами робити матеріали про Україну. National Geographic magazine — це не тільки бренд, а й легенда. Цього року виповнюється 125 років National Geographic Society (Національному географічному товариству США), й, поза всяким сумнівами, його офіційний журнал буде цікавим і для широкої аудиторії України.

— Хто потенційний читач українського National Geographic?

— Тематика журналу дуже широка. Видання вже давно не є суто географічним. National Geographic так само пише про історію, зоологію, ботаніку, культурологію, етнографію, космос. Тому й аудиторія досить широка. Це, передусім, люди «активного» віку — 25 — 45 років, які цікавляться світом, котрим трошки набридла політика, гламур та інші досить поверхові речі, якими заповнена більша частина ЗМІ в Україні. Відповідно, цим людям хочеться дізнатися щось нове, побачити закутки планети, про які ніхто, крім National Geographic, не напише. «Фішка» National Geographic — це фотожурналістика. Фактично це ветеран світової фотожурналістики, і побачити світлини такої якості досить важко в інших виданнях. Тому до аудиторії видання належать так само і люди, які цікавляться фотографією. Але ми не хочемо обмежуватися якоюсь однією аудиторією. Ми впевнені, що журнал сподобається й підліткам, і школярам (принаймні старших класів), хоча це й досить серйозне видання. Сподіваємося, що National Geographic читатимуть і люди похилого віку.

— Ніша такого типу видань в Україні не повністю заповнена, якщо не сказати — взагалі не заповнена. Є «Вокруг Света». Раніше виходив «Екзо». Чим ви будете відрізнятися від видань-конкурентів?

— «Вокруг Света» має свою українську версію, але основна частина матеріалів у ній — російські. Хоча в нашому журналі теж переважатимуть матеріали з американського National Geographic, та з часом ми плануємо довести частку матеріалів українських авторів та контенту про Україну до 25 — 30%. По-друге, сам формат журналів дещо відмінний. National Geographic має глибше наукове підѓрунтя, тому що Національне географічне товариство — не лише медіа-холдинг. Це, передусім, науково-дослідна та освітня інституція. Тисячі вчених вже отримали гранти National Geographic на різноманітні дослідження в різноманітних сферах. Навіть в Україні Товариством було видано 11 грантів на проведення досліджень.

— Саме українським дослідникам?

— Як українським, так і іноземним, які проводили польові дослідження в Україні. Тобто журнал — верхівка айсберга над величезним науковим масивом інформації, який збирають і над яким працюють вчені Товариства.

— «National Geographic-Україна» виходитиме лише в друкованому вигляді чи плануєте завойовувати цифрові платформи також?

— У нас є сторінка на Facebook, її популярність зростає, і поки ми не плануємо виходити в інші соцмережі. Звісно, ми розуміємо, що медіа розвиваються в цифрову добу, і всі переходять на «цифру». Однак поширення планшетів в Україні ще не таке масове, як в США та країнах Західної Європи. Тому ми поки що не ризикуємо. Принаймні перший рік будемо виходити тільки на папері. Далі — подивимося, як розвиватиметься проект і медіа-ринок взагалі. Справді, можна припустити, що з часом у нас з’явиться і версія для планшетів, і веб-сайт. Але це все справа майбутнього, поки що нічого не можемо обіцяти.

— І все ж таки, що потрібно для запуску повноцінного україномовного сайта National Geographic?

— Для цього потрібна окрема ліцензія Національного географічного товариства. Тобто це теж може статися через рік-півтора, не раніше. Треба побачити, що є люди, які хочуть читати журнал, платити за нього гроші. Після цього можна вже буде переходити на інші платформи.

— Якою буде орієнтовна ціна журналу?

— Вона вже відома — 25 гривень. У передплаті ціна номера буде на 20 відсотків меншою, тобто редакційна передплата коштуватиме 240 гривень на рік. На мій погляд, це доволі демократична ціна.

— Що особливого  буде в першому номері «National Geographic-Україна»?

— Темою першого номера журналу буде відродження зниклих видів. Це досить цікаве питання, над яким працюють учені в кількох країнах світу. Тема досить складна, пов’язана, передусім, з клонуванням, що є досить контраверсійним питанням, не для всіх людей прийнятним з етичної точки зору. Крім того, в нас будуть ще матеріали про браконьєрську вирубку червоного дерева в Південній Америці. Досить цікава стаття про ламантинів із Флориди — морських ссавців, які взимку запливають у канали та протоки і фактично зимують біля хат людей. Окрім цього, буде багато новин і цікавих заміток — як українських, так і тих, які підготувала американська редакція.