Мовчання тривалістю в кар’єру
Спочатку Валерій Пустовойтенко разом з Сергієм Тігіпком радісно повідомили світу про те, що пан Литвин очолить їхній блок, тому що більш гідного командира вони собі не змогли знайти. Потім стало відомо, що Президент про це знає і ставиться до цього нормально. А почало відбуватися щось незрозуміле. По-перше, сам Литвин жодної офіційної заяви про те, що він хоче прийняти лідерський жезл з рук заєдинців, не зробив. По-друге, Президент так само не став коментувати цю подію. А інформація про те, що Литвин у телефонній розмові заявив, що НЕ ХОЧЕ бути першим серед рівних, дала підстави для роздумів. Дні йдуть, а тиша стає все більш напруженою. Рябець поспішив розповісти всім, що прихід Литвина у блок ЗаЄдУ зовсім не означає його відхід з власного кабінету. Політики прокоментували подію «з розумінням» делікатності ситуації. І тільки наші рідні маленькі українці одразу зміркували, у чому, власне, полягає проблема.
Сьогодні ходовими є всього три версії цієї події.
Версія перша : "Литвин дійсно дуже хоче бути першим, але не серед рівних, а першим взагалі"
Якщо серйозно розібратися у тому, як працює Адміністрація Президента, якими функціями і повноваженнями володіє, порівняти рейтинг глави держави і голови АП, то стане очевидним, що Президент керує країною не безпосередньо, а з допомогою найактивнішої участі голови його апарату. Адже всі без винятку правові та кадрові рішення глави держави, керівні дії та реакції на події (аж до текстів доповідей, з якими він виступає), організовано та розписано цією службою на підставі й за допомогою підготовленої нею ж інформації. Тому людина, яка керує цим відомством, фактично керує Президентом і державою. При цьому удари критики приймає Кучма, а високий рейтинг дістається Литвину.
Природно, що для нього перехід до блоку ЗаЄдУ, навіть як лідера, означає реальний перехід на сходинку нижче у владній ієрархії. Він потрапляє на один щабель з такими державними чиновниками, як глава податкового відомства Азаров, міністр транспорту Пустовойтенко та рядові депутати Ради Тігіпко та Гладій. Це не просто пониження, а ЗНАЧНЕ зниження політичної ваги і впливу. Литвин не вважає себе на одному рівні з цими чиновниками, оскільки його посада набагато авторитетніша. Точніше, вона у багатьох питаннях є більш зручною та значною за президентський пост. Тому Литвин намагатиметься докласти всіх зусиль, щоб не втратити свій рівень владного впливу і поспішатиме у лідери блоку ЗаЄдУ. Його мовчання — вимушена пауза, щоб знайти вихід з даної ситуації та спробувати сумістити дві посади. Президент у зв’язку з цим виглядає трохи стурбованим, оскільки не чекав такої реакції від відданого Литвина. Швидше за все, він починає розуміти, хто у хаті господар, але не знає, як вирішити проблему. Заява Рябця — це для Президента паличка-виручалочка. Якщо Литвин отримає гарантії збереження за ним посади, то він піде у передвиборну відпустку, але намагатиметься, щоб кандидатуру його тимчасового намісника було з ним узгоджено.
Версія друга : «Якщо любиш, — скажи, кого саме»
Литвин і Президент абсолютно не чекали такого повороту подій. На роль лідера реально розраховував Азаров. Пустовойтенко не міг цього допустити. Він погодиться з лідерством Литвина, але не визнає іншого лідера. Те, що Азаров не коментує цю подію, теж є показовим. Усі учасники цього процесу розуміють, що відмова Литвина фактично знищує блок ЗаЄдУ, оскільки ставить під сумнів лояльне ставлення до нього Президента. Можливо, лідерство у блоці Литвина не влаштовує не стільки Азарова, скільки Ахметова, тому що вносить непотрібний дисбаланс у поки що стабільну ситуацію в поділі внутрішнього бізнес-простору. Порушення цього балансу може призвести до небажаного загострення відносин між фінансово-промисловими групами та неадекватних реакцій з їх боку. Нині, коли Донецька група повернула собі друге місце після Києва за об’ємом інвестицій, немає сенсу втрачати позиції, витрачаючи сили в апаратній боротьбі. У будь-якому випадку Президента поставлено у ситуацію, коли йому треба або відкрито підтримати блок ЗаЄдУ, або врятувати для Литвина посаду глави апарату. І те й інше рішення не вигідне Президенту та вигідне Литвину, який набуває статусу невинно потерпілого від невгамовних амбіцій чиновників.
Версія третя : «Сам себе переграв»
Дуже розумний Литвин набув протягом останнього часу не тільки високого рейтингу всередині країни, але й достатньо авторитету на світовій політичній арені. У США його вважають найбільш перспективним політиком. Його види на президентський пост були й залишаються цілком реальними. На фоні Ющенка він виграє. Але Ющенко для Литвина не тільки хороший фон. У перспективі він не менш прекрасний прем’єр і ще більш чудовий спікер. Він легко керується та не вміє говорити. Тому Литвин всіляко займався Ющенком, формував йому номінально позитивний імідж і у Президента, і у спікера. Люди з команди Ющенка завжди були вхожі до Литвина, який зробив все, щоб Віктор Андрійович не втратив останнього шансу на політичній арені та очолив хоч який-небудь блок. «Наша Україна» — це проект Литвина з порятунку політичної кар’єри Ющенка. Блок, який зараз розвалюється, як картковий будиночок, звалиться остаточно без підтримки апарату Президента. Єхануров не зможе його врятувати. Тому пропозиція блоку ЗаЄдУ поставила Литвина у ситуацію, коли він власними руками може знищити своє дітище. Йому треба або заявити про свої політичні амбіції відкрито, або виступити проти Ющенка конкурентом на виборах. Єдиною можливістю врятувати колишнього прем’єра і самому залишитися на плаву можна тільки у разі об’єднання двох блоків. Зробити це зараз не можна, оскільки Президент розуміє, що таке об’єднання загрожує йому імпічментом «за передвиборними наказами виборців». Тому у разі відходу Литвина до блоку ЗаЄдУ, він не залишить йому шансу повернутися. При цьому нові силові міністри підтримають Президента у виборчій кампанії та обидва блоки не зможуть набрати потрібну кількість голосів. Об’єднувати блоки після виборів так само небезпечно, тому що у Литвина ще немає впевненості у тому, що до дострокових виборів Президента він зможе стати лідером нації. У нього поки є імідж лідера чиновників, що не одне і те ж. Таким чином пастка, створена ним самим, закрилася, і за допомогою мовчання з неї вийти дуже важко.
Такі версії бродять у кулуарах політики, а рядові громадяни дивляться на ситуацію і кажуть, що глава Адміністрації Президента отримав пропозицію про обмін такого змісту: «Міняю килим 2х3 на аналогічний шматок сала». Важкий вибір, нічого не скажеш.
