«Демонстрація сили» як... слабкість
Юрій КАРМАЗІН: «Робиться вигляд, що поправки до КПК враховуються — всі працюють, а потім Чечетов цинічно махає рукою і вони провалюються»
Регіонали «стахановскими темпами» поправка за поправкою «проштовхують» свій законопроект нового КПК. Жодна опозиційна поправка (хоча вони пропонують цілком раціональні зімни) не має ніякого шансу. Приймаються тільки провладні. В цій показовій ситуації важливими є характер і атмосфера навколо ухвалення законопроекту. На словах, ми пам’ятаємо, влада всіх закликає до діалогу — суспільство, опозицію, а на практиці — це ніщо інше як демонстрація сили.
«Тенденція ганебна для Адміністрації Президента і загрозлива для демократії в цілому, — говорить народний депутат Юрій КАРМАЗІН. — З 4-х тис. поправок на вчорашній день розглянуто 1400. Сьогодні розгляд продовжиться. Все що зробив Комітет з питань правосуддя ВР для покращення цього розбалансованого президентського законопроекту, не враховується. Наші поправки покращують законопроект. Але наразі відбувається така схема: хто б не був, за винятком пари депутатів з «групи Портнова», їх поправки «знищуються», бо за них ніхто не голосує. Я не говорю про поправки від опозиції — за них, зрозуміло, не голосують. Але не підтримують навіть Олійника від Партії регіонів. Це — парадокс. Якраз в цьому і проглядається ключова лінія Партії регіонів, провладної більшості і Адміністрації Президента. Вона така. По-перше, всі поправки приймають в неконституційний спосіб — тобто, одна людина голосує декількох чоловік. Тобто за способом голосування, цей законопроект вже має бути визнаний однозначно нелегітимним. По-друге, практично повністю зберігається текст законопроекту після першого читання. По-третє, розгляд цього законопроекту відбувається під вибори, тобто за будь-якою ціною.
Чому? Тому що там відбувається згортання основних демократичних основ, які існували в старому КПК. У нього протягом останніх двох років 34 рази вносилися зміни. Всього до старого КПК з моменту прийняття, зміни і доповнення вносилися 206 разів. Тому він був абсолютно адаптованим до сучасного життя і з ним можна було працювати, не поспішаючи, як це відбувається зараз. По суті сьогодні мова йде про посилення ролі політичної поліції, надання їм 75 складів злочинів на розслідування, абсолютно ігноруються положення 9 пункту перехідних положень Конституції про створення системи досудового слідства. Залишаються старі — міліція, прокуратура, податкова служба, Служба безпеки. До них ще додається орган, про який взагалі немає закону — антикорупційне бюро.
Але найреакційнішою поки що поправкою залишається — удар по статті 59 Конституції (право на вільний вибір захисника). Тепер захисником не може бути людина, яка має ступінь кандидата чи доктора юридичних наук, яка працює юристом в будь-якому підприємстві, профспілках чи громадських правозахисних організаціях. Не можуть бути захисниками родичі. Адвокатом у справі не може бути також людина, яка має адвокатське посвідчення, але зараз не займається цією діяльністю, бо не є в реєстрі. Той же Сергій Власенко підпаде під цю категорію. Будуть тільки адвокати, які внесені в єдиний реєстр.
Ніякого діалогу між опозицією і владою немає. Робиться вигляд, що поправки враховуються — всі працюють, а потім Чечетов цинічно махає рукою і вони провалюються. Це послаблює не тільки владу, а і всю країну перед головним чином зовнішніми викликами».