Кучма і СДПУ(о) проти всіх

Однак виникає просте запитання — чи були порушення настільки серйозними, чи адекватне рішення суду (що, фактично, позбавляє вибраного мера його посади) порушенням, які встановив суд? «Суд повинен був встановити причинний зв'язок між фактом порушення і його наслідками — кількістю голосів, які завдяки даному порушенню кандидат отримав на виборах» — сказав депутат Роман ЗВАРИЧ кореспонденту «Дня» Оксані ПАНЧЕНКО. Судячи з багатосторінкового рішення, розданого на вчорашній прес-конференції прихильників Омельченка, єдиним серйозним порушенням можна вважати визнання нелегітимності міської виборчої комісії. Щоправда, заступник глави міської виборчої комісії Володимир Яловий повідомив, що в четвер Цетрвиборчком підтвердив легітимність КМВК і її рішень. У той же день київська виборча комісія підтвердила своє рішення про обрання О.Омельченка київським міським головою.

Учора команда Омельченка звернулася до Верховного суду і Генпрокуратури з проханням опротестувати в порядку нагляду рішення Вишгородського суду. Так що, конфлікт на правовому полі ще не закінчений і команді Суркiса рано святкувати перемогу.

Що ж до політичної площини, то тут все більш або менш ясно — якщо Омельченка не можна назвати тим, що виграв (поки що він не змiг скористатися ситуацією і продемонструвати бійцівські якості, не з'явившись навіть на прес-конференцію), то Суркіс і Президент точно програли. Передусім, рішення суду залишає враження мотиву для визнання виборів недійсними, знайденого після ретельних пошуків. З боку політичної справи, нікуди не подітися від численних фактів ігнорування владою законів, на фоні яких законослухняне до буквоїдства рішення Вишгородського суду виглядає штучно. Крім того, виникає просте запитання — чому наглядові органи, що з'являються як чорти з табакерки як тільки виникає найменша підозра в посяганні на інтереси влади, дозволили провести відповідальні столичні вибори з «нелегітимною» виборчою комісією? Якщо ще врахувати, що Вишгородський суддя був зовсім недавно затверджений на посаді ВР, як говорять, не без сприяння віце-спікера і колеги «потерпілого» Суркіса по СДПУ(о) Віктора Медведчука, то від неприємного відчуття щодо всієї справи вже не можна звільнитися.

Ну, і звичайно ж, перлиною на фоні цих подій виглядала заява Президента про те, що «рішення суду розтоптало волю тисяч виборців Києва» і «підтверджує раніше висловлену оцінку діяльності судів, є ланкою в ланцюжку рішень, які приймалися останнім часом». Зрозуміло, що Кучма не знехтував можливістю зайвий раз «покритикувати» суди, зрозуміло, що продемонстрував правовий нігілізм, поставивши рішення суду під сумнів, але, чесно кажучи, в цій заяві ніби на підтримку Омельченка здивувало навіть не відверте лицемірство. Здивувало інше — невже в президентських штабах всерйоз вважають, що хтось у Києві здатний повірити в щирість Кучми? Невже Кучма і його оточення думають, що для киян команда Суркіса (нагадаємо, що СДПУ(о) оголосила про беззастережну підтримку Кучми) і оточення Президента — різні речі і тому тут не може пройти гра в злого та доброго слідчого? Якщо це так — з такими штабами у Кучми немає жодних шансів виграти вибори. І ще одне. Схоже, що на цей раз Президенту зрадила його знаменита риса і він дозволив оточенню використати себе абсолютно непристойним чином. Всі знають, що СДПУ(о) вирішує у Києві свої завдання, мало пов'язані з інтересами Кучми. Даремно Кучма повірив тому, що після того, як Омельченко залишиться тільки главою адміністрації (а значить, може бути звільнений з посади в будь-який момент), він стане більш керованим, а значить і «забезпечить» потрібний результат виборів у Києві. Тепер Омельченко може не боятися звільнення: події тільки піднімуть його рейтинг до виборів президента (а там і до нових виборів мера) недалеко і він на них має всі шанси на перемогу. Призначення на місце представника Президента «своєї людини» (Григорій Омельченко повідомив кореспонденту «Дня» Оксані ПАНЧЕНКО, що ще в травні був готовий указ про призначення Суркіса представником Президента) також нічого не дасть, знов-таки внаслідок браку часу для «організації» виборчої кампанії належним чином. Дарма старались.

Юрій КОСТЕНКО, лідер одного з крил Руху:
«Влада вчинила з Олександром Омельченком так само, як і з Народним рухом — руками суддів його «підвісили», щоб змусити підтримувати Кучму на виборах. Про яку незалежність суду можна говорити, якщо за Омельченка проголосувало 76% киян? Судові процеси в справі київських виборів остаточно засвідчили всьому світу, що суди в Україні цілком залежні від виконавчої влади і діють під її диктовку. Однак Суркісу та його покровителям все ж не вдасться захопити владу в Києві. Швидше навпаки: на виборах президента кияни не голосуватимуть за нинішню владу, яка розтоптала всі демократичні принципи», — повiдомляє «Рух-прес».

Віктор ПИНЗЕНИК, лідер партії «Реформи і порядок»:
«Рішення Вишгородського районного суду про скасування результатів виборів київського міського голови — агонія нинішнього політичного режиму. При такому співвідношенні голосів на виборах київсього міського голови рішення про скасування їх результатів є проявом вершини політичного цинізму, попранням будь-яких норм права та елементарної моралі. Справа «Суркіс проти киян» загрожує перетворитися в справу «влада проти демократії». Подібне судове та владне «кілерство» нинішнього режиму має в самому народі конкретну назву — СВАВОЛЯ», повідомляє прес-служба ПРП.