Освіті потрібні інновації

Найближчі два роки Україна очолюватиме Мережу університетів країн Чорноморського регіону — організації, що працює над створенням стратегії сталого розвитку для держав Причорномор’я. Це означає, що всю відповідальність за розробку стратегії беремо на себе ми. Насамперед йдеться про покращення життя людей, застосування новітніх технологій, посилення енергетичної безпеки, пошук альтернативних джерел енергії, а також співпрацю університетів різних держав. Тож вітчизняні науковці мають усі шанси для того, щоб зайняти лідируючі позиції у розробці нанотехнологій, сучасних матеріалів, розвитку телемедицини тощо. Саме ці питання обговорять представники Конгресу Мережі університетів країн Чорноморського регіону на «Форумі вищої освіти», який вчора розпочав свою роботу на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» і триватиме до 5 квітня (участь у ньому візьмуть понад 100 навчальних закладів з 11 країн Причорномор’я: Албанія, Греція, Туреччина, Молдова та інші).

— Співдружність університетів Чорноморського регіону — це додаткова можливість для України інтегруватися в науково-освітній простір світу, — зауважив ректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» Михайло Згуровський. — Головування ж в такій поважній організації допоможе нам встановити тісні контакти з ВНЗ Причорномор’я та Європи. Наразі питання сталого розвитку актуальне для всіх країн-учасниць форуму, адже йдеться не лише про односторонній розвиток держави, наприклад, зростання валового продукту, а про покращення економічних, екологічних, соціальних, політичних та інших показників. І тільки ті країни, які вирішують ці питання в комплексі, мають перспективу.

Українські представники «Форуму вищої освіти» сподіваються, що інші його учасники підтримають Київську декларацію про роль університетів Причорномор’я у формуванні політики сталого розвитку. Як переконаний проректор НТУ «КПІ» з міжнародних зв’язків Сергій Сидоренко, декларація пропонує новий погляд на розвиток спільного інформаційного простору та інноваційного середовища. Йдеться не тільки про впровадження розробок університетів у промисловість, а й про створення нового виду наукової діяльності — економіки знань. Тобто, треба посилювати конкуренцію не лише у промисловості, а й у інтелектуальній сфері. Фахівці переконані, що економіка знань вже існує у багатьох країн світу, зокрема, тих, які долучилися у 2001 році до Болонського процесу.

Саме в контексті Болонського процесу кожна країна повинна обговорювати розвиток своєї освіти. Як зазначила державний секретар освіти Болгарії Світоміра Апастолова-Калоянова, система пропонує ті методи навчання, без яких нове інформаційне суспільство, до якого усі так прагнуть, не зможе існувати. Тому вже нині треба налагоджувати діалог на ринку праці між університетами та бізнесом: навчальні заклади мають підвищити престижність своїх дипломів, а підприємці — стати більш відкритими для молодих спеціалістів.