«Патріотизму» позбулися. Тепер потрібна нафта

Учора у ВАТ «Укртранснафта» дзвеніли келихи з приводу довгожданої події. Україна в присутності послів іноземних держав урочисто приймала в експлуатацію з’єднувальний нафтопровід Одеса — Броди (відповідний акт підписав голова Держкомісії Володимир Василюк і затвердив спеціальний уповноважений України з питань Євразійского нафтотранспортного коридора, голова «Укртранснафти» Олександр Тодійчук). За задумом, проект мав символізувати не лише енергетичну, а й політичну незалежність нашої країни.

Відкриваючи приурочений до підписання акту приймання в експлуатацію круглий стіл «Нові погляди на нафтовий шлях iз Азії в Європу», секретар РНБО України Євген Марчук зазначив, що до цієї події Україна йшла довго й важко, розв’язуючи внутрішні протиріччя. Навколо будівництва нафтотерміналу в Одесі й нафтопроводу Одеса — Броди, за словами Є. Марчука, було багато пристрастей і політичних спекуляцій. Але керівництво країни розуміло, що диверсифікація енергозабезпечення держави є однією зі складових її національної безпеки, а транзитний потенціал, особливо потенціал транзиту енергоресурсів, слугує надзвичайно важливим елементом енергетичної незалежності та енергетичної безпеки, що для України має, на думку секретаря РНБО, величезне значення. Є. Марчук сказав, що біля джерел створення євразійського нафтотранспортного шляху стояв Президент, який 1998 року підписав указ про будівництво нафтопроводу й створення міжнародного консорціуму, й відтоді цей великий національний проект перебував, як сказав Є. Марчук, не лише під особистим контролем, а й під супроводом глави держави. За його вказівкою РНБО тричі розглядав питання про цей об’єкт на своїх засіданнях і приймав надзвичайно важливі рішення, що набирали чинності завдяки указам Президента. Зокрема, в березні 2000 року, коли навколо нафтопроводу, як сказав Є. Марчук, вирували політичні пристрасті, була прийнята ухвала РНБО, якою передбачалося прискорення будівництва нафтопроводу й терміналу «Південний», створювалося ВАТ «Укртранснафта». Як зазначив Є. Марчук, це були непрості рішення, оскільки існувало безліч поглядів. Уже тоді було видно, що просто будівництво, інженерно-технічне й фінансове його забезпечення не розв’язують усіх проблем, оскільки є лише невеликою частиною реалізації цього проекту. «Були необхідні концентровані зусилля всієї держави, зокрема й на зовнішньополітичній арені, — підкреслив Є. Марчук, — для чого був запроваджений інститут спеціального уповноваженого». На жаль, нагадав Є. Марчук, не обійшлося й без ілюзій деяких романтиків, які вважали, що варто лише завершити будівництво, як Україна буде «завалена» пропозиціями щодо транспортування нафти. Звичайно, це був найгрубіший прорахунок. (Нагадаємо, що уряд В. Ющенка під прикриттям патріотичної риторики своїх прихильників фактично саботував створення міжнародного консорціуму. В результаті ситуація «суха, але наша» труба все ще є ймовірною). Як зазначив Є. Марчук, «ще доведеться подолати дуже висококонкурентну ситуацію в басейні Чорного моря, оскільки не лише Україна, а й інші країни працювали й працюють у напрямку диверсифікації енергопостачання як для себе, так і для інших країн Європи. Ситуація залишається непростою. Треба на тривалий час забезпечити наповнення нашого нафтопроводу. Але найголовніше при цьому — забезпечити завершення будівництва польської ділянки, що гарантує введення об’єкта в експлуатацію в остаточному варіанті — від моря до моря, від Чорного до Балтійського». Секретар РНБО повідомив, що та частина роботи з будівництва Євразійського нафтотранспортного коридора, яка була доручена РНБО, а саме передбачений указами Президента контроль РНБО за будівництвом комплексу, розв’язання всіх міжнародно-договірних проблем, інформаційне забезпечення Президента й уряду про ситуації на ринках і в регіоні, де буде працювати нафтопровід Одеса — Броди — Гданськ (у майбутньому), завершена. Є. Марчук у зв’язку з цим побажав присутньому на урочистостях й круглому столі першому віце-прем’єру Олегу Дубині й уряду, а також усім, хто причетний до непростої й все ще складною роботи зі створення ЄАНТК, щоб цей проект було задіяно на повну потужність, і ті 600 з лишком мільйонів гривень, що вже на нього витрачені, працювали на енергетичну безпеку країни, на незалежність України. Секретар РНБО також висловив думку, що при обговоренні цього питання можуть бути висловлені взаємовиключні позиції, які, проте, сприятимуть глибшому розумінню наявних проблем.

У свою чергу О. Дубина, викладаючи державну концепцію постачання в Україну та транзиту сирої нафти, підкреслив, що її прийняття дозволяє ініціювати внесення змін у чинне законодавство, щоб створити привабливі умови (податковий та інвестиційний клімат) для участі в цьому проекті стратегічних інвесторів. Перший віце-прем’єр відзначив дуже великий особистий внесок Є. Марчука у розв’язання проблем ЄАНТК, його допомогу в цих питаннях уряду. Він зауважив, що Україна має всі передумови, щоб зайняти гідне місце у створенні єдиного панєвропейського енергетичного простору.

Разом з тим, круглий стіл, як і дискусії, що проводилися з цього питання раніше, засвідчити, що виконання цього завдання буде нелегким. У кулуарах круглого столу «День» повідомили, що давно обіцяний перший танкер для наповнення нафтопроводу технічною нафтою з’явиться ще не скоро. Крім того, сьогодні ще не до кінця зрозуміло, наскільки конкурентним для українського проекту є підтримуваний США як основний шлях каспійської нафти в Європу проект Баку-Джейхан. Висловлювалася думка, що ці проекти виводять нафту на різні ринки, й тому не можуть суперничати між собою. Водночас це теоретичне посилання залишає за дужками інтереси російських експортерів нафти, які, за деякими даними, готові підтримати Баку—Джейхан лише заради того, щоб нафтопровід Одеса— Броди залишився сухим (як вважають деякі експерти, якщо на ринки Європи потрапить каспійська нафта, то російська нафта постачатиметься туди вже з дисконтом не $1,2, а $4). Взагалі, питання про відповідальність за невиконання рішень керівництва країни щодо створення міжнародного консорціуму й закопані в землю 600 мільйонів гривень остаточно з порядку денного не знято.

Проте експерт фонду «Стратегія-1» Михайло Гончар не драматизує конкуренцію Одеса—Броди з Баку—Джейхан. Він, зокрема, вважає, що визначальне значення для подальшого функціонування ЄАНТК має те, що завдяки зусиллям РНБО й уряду Анатолія Кінаха проект ЄАНТК став відкритим для міжнародної участі.