Пісні на краю неба
У квітні є одне воістину міжнародне свято, яке не відзначається офіційно. Більш того, досі немає єдиної думки, на який день воно припадає. Але всі сходяться на значущості самого факту: якраз у середині цього місяця в 1954 році у США вийшов диск-сингл з піснею Білла Хейлі «Рок довкола годинника». Тобто 54 роки тому відбулося народження рок-н-ролу. Нещодавно у Великій Британії з’явився фільм, який фактично розповідає про фінал року.
«Наді мною зібралися хмари, вони стежать за кожним моїм кроком...»
Це слова з передсмертного листа, написаного одним із найвидатніших рок-музикантів — лідером британського гурту «Джой Дівіжн» Яном Кертісом. Вони звучать у фільмі «Контроль», знятому режисером Антоном Корбайном за мотивами книги спогадів дружини Кертіса — Дебори й відзначеному на Каннському фестивалі кількома призами, в тому числі спеціальною згадкою у конкурсі дебютантів «Золота камера».
Постать Кертіса — одна з найяскравіших і найтрагічніших у рок- музиці. Створивши разом зі знайомими гурт «Варшава», пізніше перейменовану в «Джой Дівіжн», Кертіс за лічені роки здобув загальнонаціональне визнання, але врешті скінчив самогубством. Його пісні не назвеш радісними, однак так само вони не є депресивні — бо глибші за будь-яку депресію. Це глибина виру, падіння в який, здається, триватиме вічно; водночас напружена меланхолія цих пісень поєднується з надзвичайно потужною енергією.
Маючи такий матеріал, режисер міг би піти торованим шляхом біографічної спекуляції: зробити щось на кшталт великого півторагодинного кліпу, рівномірно нарізавши пісні, скандали, уривки інтерв’ю тощо, тим паче, що весь попередній досвід підказував Корбайну саме такий шлях, адже «Контроль» — взагалі його перший фільм, до того було лише музичне відео для багатьох зіркових виконавців — від «Металліки» до Брайана Адамса. Зачарований свого часу музикою «Джой Дівіжн», Корбайн переїхав із Нідерландів до Великої Британії і став штатним фотографом гурту. Він добре знав і Кертіса, і його творчість, і його оточення. Тож і пісні, і скандали у фільмі є. Але вони утворюють лише тло для зовсім іншої історії.
Корбайн зосереджується на тому, що зазвичай лишається поза увагою кінобіографів. Принада «Контролю», дуже точно знятого на чорно-білій плівці, — у цих зонах мовчання. Мереживо дротів, що розгалужуються від стовпів на тлі неба, згорблені двоповерхові вулички британської провінції, непоказні інтер’єри, паузи у розмовах, красномовніші за будь-які слова, тривалі середні й крупні плани — цей мінімалізм видається найбільш адекватним для реконструкції життя музиканта.
Кертіс (Сем Райлі) у «Контролі» постає чоловіком, чиєю проблемою була не тільки епілепсія, не тільки негаразди у занадто рано створеній родині, а сутнісна необлаштованість у цьому світі. Свого часу Шарль Бодлер порівняв той вічний неспокій з величезними крилами, що заважають поетові ходити по землі. Таким ось клятим поетом змальовують Кертіса і Корбайн, і Райлі. Завжди на оголених нервах, з напівдитячим обличчям, на межі зриву або злету, він від самого початку був приреченим. Корбайн делікатно відводить погляд від останніх секунд життя героя: бачимо лише мотузку, що невпинно натягується, аж доки не пролунає різкий звук — і далі темрява. Він лишився поза контролем — будь-яким контролем. І тому ніякого пафосу у фіналі — лише остання пісня і чорний дим, що відлітає у захмарене небо. Ян Кертіс наклав на себе руки 19 травня 1980 року у віці 23 років.
Можливо, це здасться занадто суб’єктивним, проте цю думку поділяє чимало знавців сучасної музики: «Джой Дівіжн» Кертіса був останім великим гуртом. 1980-й — останній рік, коли рок-музика ще могла якось міняти світ, коли в ній ще був потенціал небезпеки, запас пекуче нових ідей та «незвіданих утіх» (назва одного з альбомів «Джой Дівіжн»). Усе, що робилося і робиться після того, — або недолугі спроби повторити золоту епоху 60— 70 х, або, сказати б пом’якше...продукти життєдіяльності шоу-бізнесу. Що ж лишилося? Відчуття свободи, що бринить у кожній ноті і в кожному такті.
Тож «Контроль» нагадує про цю дивну утопію рок-н-ролу, який дозволив стільком людям бодай на мить відчути себе вільними.
