Поганий мир
Особливості української кризи — бездіяльність органів центральної та місцевої владиНе хотілося б про це говорити і писати, але криза (як політична, так і економічна) в Україні розвивається. У вівторок Президент Віктор Ющенко має намір провести екстрену нараду. Обговорюватимуться дві теми: відключення теплопостачання і зростання заборгованості по зарплаті. На противагу цим негативним тенденціям Президент має намір спиратися на підпорядковану йому напряму владну вертикаль — голів обласних державних адміністрацій.
Напередодні його апарат зібрав і узагальнив відповідні дані з місць. Як передбачають губернатори, на 1 січня поточна заборгованість по зарплаті тільки в бюджетній сфері перевищить 460 мільйонів гривень, а прострочена — 48 мільйонів. Ще в листопаді Президент висловлював стурбованість з цього приводу і, звичайно ж, звинувачував уряд в тому, що він випустив цю соціальну проблему з-під контролю. Отже, 16 грудня Президент займеться опрацюванням рішень, здатних мінімізувати прояви економічної кризи. І заступник голови його Секретаріату Роман Безсмертний також отримав можливість докорити Тимошенко. За його словами, перед тим як заявляти, що економічну кризу вилікувано, прем’єр-міністру слід би «подивитися на дані статистики і в очі людям, які не отримали своєї зарплати».
Ситуація на місцях дійсно не тішить. За підрахунками голови Асоціації роботодавців Львівщини Зеновія Бермеса, на вулиці можуть опинитися близько тридцяти відсотків працівників. Двадцять відсотків підприємств припинять свою діяльність вже в січні, але найскладнішим місяцем для виробників і населення буде лютий, переконаний експерт. Є небезпека руйнування будівельної, транспортної та енергетичної галузей. «Криза розвивається по-українськи, і вона гірша, ніж на європейських підприємствах. Це наслідок бездіяльності органів центральної та місцевої влади», — упевнений Бермес. На його думку, насамперед влада мала б знизити податки, звільнити роботодавців від сплати місцевих податків і зборів, скасувати інвестиційні внески і спростити доступ до вільних приміщень.
Якщо криза розвивається по-українськи, то зрозуміло, що і дискусія навколо неї також іде в річищі наших традицій — у рамках аж ніяк не любовного, але, в той же час, нерозривного трикутника, в якому всі вершини зорієнтовані виключно на вибори — спочатку парламентські, а потім — і президентські (це видно хоча б з обіцянок, які лідер уряду, що на словах відхрещується від виборів, дає клієнтам українських банків).
Експерти кажуть, що після того, як в Раді обрали спікера і оголосили про створення нової коаліції відкрився новий коридор протистояння прем’єра і Президента. Лідер Партії регіонів Віктор Янукович також вважає, що прем’єр-міністр «у черговий раз намагається перекласти відповідальність на будь-кого і при цьому залишитися в білому».
Поки претенденти булави сперечаються, дані статистики буквально волають, немов благаючи: перестаньте зводити рахунки, країні зараз абсолютно «фіолетово», хто з вас — у блакитному, хто — в помаранчевому, а хто — в білому з крапочками. Хіба вам не достатньо знати, що в листопаді промислове виробництво впало майже на третину проти листопада 2007 року (яким буде падіння ВВП, ми також незабаром дізнаємося), щоб укласти хоча б худий мир і спільно, не воюючи між собою, протистояти кризі?
Щоправда, після обрання спікера можна, звичайно, говорити, що крига, якщо і не скресла, то злегка почала танути. У четвер Верховна Рада прийняла кілька законів, спрямованих на розігрівання економіки. Поміж них можна назвати документ, що передбачає координацію діяльності у сфері оборонного замовлення. Прийнято за основу також урядовий законопроект про стабілізацію ситуації в будівництві. Як казали в старому анекдоті, життя налагоджується...