«Представника Нацбанку Швеції» затримано в Ужгороді

Громадянин Р.Попов — мешканець мiста Стаханова, що на Луганщині — вперше перевтілився за рахунок вишуканої манери поведінки і ламаної російської на... обкраденого представника Нацбанку Швеції в Дніпропетровську. Весь період пошуку злодіїв він жив із почестями в кращому міському готелі. Потім довелося переселитися на нари приймальника для осіб із невизначеним місцем проживання.

Але громадянинові процес сподобався — він пішов на Львів. Там йому влаштували чудовий прийом у кращому готельному номері, надали право користуватися під чесне слово рестораном, навіть почали виготовляти документи для виїзду в Польщу, щоб він там міг зв’язатися з посольством Швеції. Але непогашений борг у готелі й суто слов’янська нав’язливість у спробах потрапити на званий обід із мером Львова Василем Куйбідою його «засвітили» — він утік разом із декларованим «шведським дипломатичним імунітетом» до Ужгорода.

Тут міліція довго шукала іншомовні слова, щоб пояснитися зi «шведом» і встановити, що заявник — заступник голови правління Національного банку Швеції. І що «повертався» «шведський громадянин» додому ужгородським поїздом ніби після переговорів із добродіями Валерієм Пустовойтенком і Віктором Ющенком про надання Україні великого кредиту. На вокзалі в Ужгороді його мав чекати посольський лімузин для переїзду до Словаччини (як у Львові до Польщі. — Авт.). Але не чекав. І двоє приємних людей запропонували підвезти його на своєму «Вольво» до кордону. Дорогою «швед», за його словами, вийшов за сигаретами, а іномарка поїхала разом із чемоданом, де були важливі міждержавні договори, документи і DM 4000 на кишенькові витрати. Тоді-то черговий міськвідділку Іван Озімок узяв у нього ілюстрований журнал і знайшов у ньому... ксерокопію паспорта на ім’я громадянина Р.Попова. Завдяки пильності простого міліціонера, пишних «дипломатичних» бенкетів у чинолюбному Ужгороді не відбулося.

№218 13.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»