...РУКИ РОЗВ’ЯЗАНI!

234 депутати «за» і три утрималися з 237 депутатів, які брали участь у голосуванні. З таким результатом глава Донецької облдержадміністрації Віктор Янукович учора став десятим прем’єр- міністром незалежної України.

Крім фракцій і груп «дев’ятки», що беззастережно підтримали В. Януковича, за нього проголосували 12 з 16 позафракційних парламентаріїв, а також «нашоукраїнець» Олександр Омельченко (син мера столиці О. Омельченка) і соціаліст Сергій Кіроянц. Останнього виключили з фракції Соцпартії майже відразу після голосування. Доля ж молодшого Омельченка мала вирішитися найближчим часом. До речі, лідер «НУ» Віктор Ющенко у бесіді з журналістами наміру негайно вигнати зі своєї фракції юнака, «що оступився», не виявляв. Можливо, Віктор Андрійович, по-перше, не хотів загострювати й без того непрості стосунки з Олександром Омельченком- старшим, а по-друге, був радий, що «віровідступників» не виявилося набагато більше: згідно з прогнозами, підтримку В. Януковичу могли висловити 20—30 членів «Нашої України».

Інші «нашоукраїнці» і соціалісти, а також фракції Компартії та Блоку Юлії Тимошенко в повному складі участі в голосуванні не взяли.

Отже, зганьбивши скептиків, за словами яких «у понеділок більшість є, а в четвер — немає», учора парламентська більшість у кількості 232 осіб довела, що вона існує — особливо якщо йдеться про портфелі. «Дуже добре, що парламент підтримав кандидатуру. Це свідчить про те, що в парламенті є більшість і його треба цементувати», — зазначив, як повідомляє Інтерфакс-Україна, Леонід Кучма, підписуючи указ про призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром. За словами прес-секретаря Президента Олени Громницької, глава держави висловив задоволення злагодженими діями парламентської більшості при голосуванні за кандидатуру В. Януковича та сподівання на те, що це стане початком узгодженої роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

Заради справедливості слід зазначити, що в цій ситуації загалом «зберегла обличчя» й опозиція. Іншими словами, процедура затвердження нового глави уряду стала для парламенту тестом на наявність більшості й опозиції. Мабуть, саме це можна було б назвати головною інтригою вчорашнього дня.

Точніше, тих двох годин, упродовж яких виступали спочатку сам претендент на прем’єрську посаду, а потім представники груп і фракцій. Віктор Янукович почав свою програмну промову (до речі, замість відведених регламентом 30 хвилин він уклався в 21) з того, що «європейському вибору немає альтернативи», однак «поки ми будемо країною з низьким рівнем життя, входження в Європу буде для нас далекою перспективою». Він закликав депутатський корпус спільними з урядом зусиллями сформувати «ефективний законодавчий менеджмент», підкресливши, що «демократія — це ефективний спосіб управління». Парламентсько-президентська форма державного устрою, за словами В. Януковича, «зарекомендувала себе в Європі як форма сильної, надійної, життєздатної й ефективної держвлади». Він також висловив сподівання на притік «свіжої крові» в систему державного управління. Словом, іміджу досвідченого «менеджера», який йому створюється, Віктор Федорович старався цілком відповідати.

Пріоритетними завданнями законодавчої та виконавчої гілок влади Віктор Янукович назвав, зокрема, боротьбу з бідністю, реформу системи охорони здоров’я, розвиток базових галузей народного господарства, а також малого й середнього бізнесу, вдосконалення регіональної політики, податкову реформу — як «єдиний спосіб виводу з тіні величезного сектора економіки». «Порівняно з російською, наша податкова система — анахронізм», — зазначив претендент. На закінчення Віктор Янукович не забув висловити вдячність попереднім складам Кабінету Міністрів, а також Президенту України за довіру і депутатам за підтримку. «Цей день, хоч би як він для мене склався, я пам’ятатиму все своє життя», — сказав він.

За словами як самого нового прем’єра, так і постійного представника Президента України в парламенті Олександра Задорожнього, новий склад Кабміну має бути сформований до наступного четверга, 28 листопада. Ще в середу Віктор Янукович уклав з фракціями більшості угоду, згідно з якою крісла і портфелі в коаліційному Кабінеті розподілятимуться на підставі пропорційного представництва депутатських фракцій, груп і позафракційних народних депутатів, що входять до складу парламентської більшості. При цьому не підлягають розподілу посади міністра внутрішніх справ, міністра оборони, міністра закордонних справ і міністра юстиції. Постпред Президента висловив думку, що перерозподілити треба буде всього 11 міністерських портфелів. Однак, на думку багатьох експертів, список посад, що перерозподіляються, може розширитися аж до віце-губернаторів.

Уже відомо, зокрема, що на посаду першого віце-прем’єра претендують депутатські групи «Демократичні ініціативи», «Народовладдя» (що пропонує свого лідера Богдана Губського) і фракція НДП (яка теж «просуває» свого лідера, екс- прем’єра Валерія Пустовойтенка). Але цей перелік, мабуть, можна продовжити: за словами інформованого джерела, ця посада під час консультацій була обіцяна аж восьми (!) фракціям. Зрозуміло, що вісім перших віце-прем’єрів в уряді бути не може. Однак, вважає те ж джерело, це аж ніяк не приведе до відкритого вияву незадоволення в більшості, — ті, кому заповітні пости не дістануться, отримають компенсацію в «інший спосіб». «Рідна» фракція Віктора Януковича «Регіони України» дуже зацікавлена в збереженні за своїми людьми посад міністра фінансів (Ігор Юшко), паливно-енергетичного комплексу (Віталій Гайдук), віце-прем’єра з питань гуманітарної політики (лідер Партії регіонів Володимир Семиноженко), а також хоче заполучити портфель міністра економіки. Проте в інших фракціях вважають, що такі великі апетити «Регіонів...» задовільнені все ж не будуть. «Народовладдя», крім першого віце-прем’єра, уподобала крісла міністрів паливно-енергетичного комплексу, надзвичайних ситуацій і сільського господарства. Фракція Аграрної партії України не хоче розлучатися з посадами віце- прем’єра з агропромислового комплексу (Леонід Козаченко) і міністра аграрної політики України (Сергій Рижук). Мало хто сумнівається в тому, що міністром освіти залишиться член СДПУ(О) Василь Кремень. А от представникові непарламентської Партії зелених Сергію Курикіну з кріслом міністра екології, певно, доведеться розпрощатися. Що ж до найбільшої фракції більшості — партій Промисловців і підприємців і «Трудова Україна», то вона, ймовірно, таки буде рекомендувати Сергія Тiгiпка на посаду глави Національного банку України, а також своїх представників на посади глав міністерств з надзвичайних ситуацій, транспорту і, не виключено, промислової або соціальної політики. Безумовно, певна небезпека встановлення однією — донецькою — фінансово-політичною групою монополії на владу в країні є. З другого боку, у нового прем’єра є шанс приємно здивувати як своїх прихильників, так і опонентів — прагненням до балансу в розвитку національного ринку, приватизації, до «легітимізації» в західній частині України, що для політика всеукраїнського масштабу надзвичайно важливо, нарешті, до вдосконалення своєї української мови, яка, чого там приховувати, могла б бути кращою.