Щілина у законі

Проте окремим підприємствам з іноземними інвестиціями вдається у судовому порядку підтверджувати своє право на податкові пільги. Верховний Суд виявився вірним вартовим букви закону і державних гарантій, виданих згідно із Законом «Про іноземні інвестиції» (березень 1992 р.). Керуючись його поясненнями, суди стали на бік підприємств з іноземними інвестиціями. Як відзначають у Мінекономіки, внаслідок цього дії останніх набувають загрозливого для економіки масштабу у зв’язку з монополізацією цілих сегментів ринку, що призводить до дискримінації інших суб’єктів господарювання і, головне, як і раніше, завають відчутної шкоди бюджету. У відповідності з рішеннями судів такі підприємства звільнено не тільки від сплати податків, але й від подачі митним органам таких передбачених законом документів, як ліцензії, попередні акцизні декларації, сертифікати якості тощо. Тільки застосування цими підприємствами різних схем ухиляння від оподаткування на ринку нафтопродуктів призвело до того, що бюджет з початку року за деякими оцінками недоотримав акцизного збору на 1 млрд. гривень. Цікаво, що за даними статистики 99% від суми усіх митних звільнень (460 млн. грн.) припадає на 4 (чотири!) підприємства: це дочірнє підприємство «Петрохемія Плюс» АТ «Фірма «Фіоніт» (70%), ТОВ «Пульс» (19%), ТОВ «Дімона» (9%), дочірнє підприємство «Пошук» (2%). Згідно з даними Мінекономіки, з початку цього року втрати бюджету від податкових пільг цим підприємствам зростають, як снігова куля. За січень-лютий недобір становив тільки 66,2 млн. грн., у вересні — 140,9 млн. грн., а з 1 листопада по 10 грудня досяг 463,4 млн. грн. Усього ж з початку року несплата податків через наявність законодавчої щілини досягла 856,3 млн. гривень.

Ступінь загрози національній безпеці країни у зв’язку з діяльністю цих підприємств, «під дахом» яких незаконно «оселилося» і чимало інших структур, розглядалася з ініціативи РНБО України. У результаті й у історичному активі Верховної Ради також з’явилися сліди трьох спроб вирішити цю проблему: Закони «Про режим іноземного інвестування» (1966 р.), «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» (1999 р.), «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна і коштів вітчизняного походження» (2000 р.). Проте ситуація не змінилася. Тому уряд запропонував парламенту знову повернутися до цього питання і внести додаткові зміни до названих законів, усунувши наявні у законодавстві щілини, що дозволяють безкарно спорожняти бюджет країни. Передбачається встановити, що «державні гарантії захисту іноземних інвестицій не стосуються питань фінансово- господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності і сплати ними податків, зборів (обов’язкових платежів)».

Гадаємо, щодо суті цих пропозицій мало у кого в українському парламенті можуть виникнути заперечення. Принаймні з урахуванням виборів, що наближаються, їхнього змісту ніхто публічно заперечувати не зважиться (навіть за наявності добре усвідомлених чи оплачених бізнес-інтересів). Однак правові причини заперечень (статті Конституції, що не допускають змін законодавства заднім числом), за якими можна сховати що завгодно, природно, будуть наводитися.

Разом з тим, у Мінекономіки не вважають, що дана ситуація є абсолютним глухим кутом. Як повідомив у інтерв’ю «Дню» перший заступник держсекретаря цього міністерства Ігор Шумило, «це саме той кут, з якого не тільки можна, але й потрібно виходити». З його слів, стаття 58 Конституції України дозволяє надавати законодавчим актам зворотну дію у часі в тому випадку, якщо зачіпаються інтереси особистості. «А хіба втрата мільярда гривень з бюджету (саме такий збиток, за розрахунками фахівців, завдасть до кінця року діяльність «деяких» підприємств з іноземними інвестиціями), — запитує заступник держсекретаря, — не порушує прав наших громадян на охорону здоров’я, освіту, медичне обслуговування?» На думку І.Шумила, наслідки прийняття запропонованих урядом законодавчих актів, жодним чином не позначаться на інвестиційному кліматі України, оскільки справжні солідні інвестори розцінять їх (i вони вже говорять про це в приватних бесiдах) як наведення елементарного порядку, в якому зацікавлена будь-яка держава. Він також вважає, що усунення «податкової щілини» не призведе до підвищення цін на імпортні товари першої необхідності. Навпаки, на його думку, це дасть українським підприємствам більше шансів у конкурентній боротьбі і дещо обмежить надприбутки імпортерів.