ЩОДЕННИК

Коли я був малим, то твердо вірив у те, що ніколи не захворію. Ця дитяча впевненість була побудована на життєвій недосвідченості, вірі у безхмарне майбутнє та елементарному незнанні вад людської природи. Якщо все добре — здається, що так буде завжди. Стабільність ослаблює увагу, провокує самозамилування та недалекоглядне забуття. Коли приходить реальність — буває дуже прикро за розвіяні ілюзії. Подорослішавши, я, звісно, позбувся цих солодких фантазій, бо одного прекрасного дня несподівано зіткнувся з твердою стіною. Вона боляче вдарила хоча, можливо, це просто я наскочив на неї.

Світ у шоці. Він переживає цей багатоступеневий стан по- різному. Перша хвиля пройшла разом iз закінченням прямих ефірів CNN. Друга принесла справжні відчуття — розгубленість, розпач, цілковиту беззахистність та усвідомлення безглуздості ситуації. Третя ще попереду. Величезна машина дала збій та починає пожирати сама себе... Світ змінився. Коли леву відгризають вуха, він залишається царем, але стає дуже злим та небезпечним. У будь- якому випадку — це розплата за амбіції. США звалили на себе величезний тягар. Він їм по силі, але чавить так, що болять плечі, не кажучи про розтоптаних комах під ногами.

Тероризм у будь-якій формі заслуговує максимального засудження. Він обриває людські життя, а виправдання цьому знайти практично неможливо. Ми сумуємо разом iз усім світом. Ми також хочемо знати правду. І не хочемо продовження безглуздя. Україна — це одна з держав, яка найбільше потерпіли у першій та другій Світовій. Третьої нам не треба.