Система заради системи

В Україні повинен з’явитися єдиний медичний простір (без відомчих установ) і мають створити структуру із захисту прав пацієнтів. У обов’язковому порядку з’явиться реєстр медпрацівників і лікарів, а у другому півріччі 2003-го їхня зарплата підніметься «до гідного рівня». У Міністерстві охорони здоров’я вже сьогодні розширили контрольно-ревізійний департамент. І спираючись на викривальні дані Рахункової палати, уже ведуть внутрішнє службове розслідування. Давно обіцяне підвищення цін на ліки не відбудеться — Верховна Рада відхилила пропозицію про скасування пільг на сплату ПДВ фармпідприємствами. А те, що на початку цього року ціну на вітчизняний інсулін вдалося знизити на 15%, говорить про підвищену увагу до цього питання.

Цими новинами поділився з журналістами після першої розширеної колегії міністр охорони здоров’я Андрій Підаєв. Щоправда, коментарі експертів, депутатів і членів уряду, що прозвучали на самій колегії, примушують сприймати прогноз двояко. Почнемо з ліків. Зі слів міністра економіки Валерія Хорошковського, будь-які пільги при сплаті податків — це викривлення бюджету. І тому його міністерство ратуватиме за рівні права всіх підприємств і «працювати над створенням такої системи, в якій би податки не позначалися на обігу і доході підприємств». А представники фармацевтичної промисловості і відповідальний за цю галузь перший заступник Держсекретаря МОЗ Михайло Пасічник із введенням ПДВ без перебільшення пов’язували крах вітчизняної фарміндустрії. Говорили про те, що споживачам це загрожує збільшенням цін на 17%. І якщо без даного податку в середньому щорічно ліки обходилися кожному українцю в 65 гривень (із них 51 він платив із власної кишені), то скасування податкових пільг збільшить сумарні витрати населення на 525 млн. гривень. А пільгові категорії забезпечать ліками лише на 14%, оскільки заплановані в проекті бюджету асигнування на закупівлю ЛЗ на 30% менші за мінімально необхідні. Другий суперечливий пункт — достойна зарплата лікарям і медпрацівникам. Віце-прем’єр Дмитро Табачник сказав на колегії, що підвищення не вписується у передбачені в бюджеті кошти на медицину. Збільшення заробітної плати лікарям означає, що через кілька місяців можна буде констатувати невиконання бюджетних статей у пріоритетних напрямах і програмах.

До речі, з ними нині також не все зрозуміло. Список першочергових завдань, що складається із 28 пунктів, міністр оприлюднив. Занесене туди було майже все: й інвентаризацію всіх медзакладів, і рекомендації із закупівлі саме вітчизняних обладнання і ліків, і прозорість у ціноутворенні, і збільшення кількості сімейних лікарів, і введення загальнообов’язкового соціального медичного страхування.... Але експерти, які виступали за ним, усе ж пропонували подивитися правді в очі і погодитися з тим, що забезпечити все нереально. Краще зайнятися найбільш нагальним — наприклад, туберкульозом. За минулий рік, у порівнянні з попереднім, захворюваність на нього збільшилася на 10,2%. А відповідні програми було профінансовано лише на 33%, зважаючи на те, що лікування українців за кордоном і генетичний моніторинг — на всі 100%.

Аналогічна ситуація виникла і цього року. Голова комітету ВР із питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Микола Поліщук стверджує, що інформації про те, скільки, коли і де відпочивали, немає. Зате за даними на лютий, туберкульозні й онкологічні програми практично не фінансували. Центри профілактики ВІЛ/СНІД відкриваються у містах, де зафіксовано не більше двох- трьох хворих. І в результаті очевидно, говорить М. Поліщук, що система охорони здоров’я працює заради самої себе — 90% іде на утримання лікарень і поліклінік, а лише 10% — на ліки. Бюджетні гроші розпорошують, і кінці знайти надто складно.

Щоб правильно підходити до питань розподілу коштів, нині планують дати велику самостійність регіонам. Туди ж хочуть і спрямувати основну масу лікарів широкого профілю. Стосовно кадрів надійшла пропозиція вжити жорстких заходів — ввести на кілька років мораторій на вузькопрофільні спеціальності. Хоч одразу згадують, що схожі рішення із завидною постійністю звучали на кожній колегії щонайменше п’ять останніх років. Приблизно стільки ж часу говорили й про введення страхової медицини, інтерес до якої, щоправда, сьогодні дещо зменшився. Експерти Світового банку вважають, що для України на даний момент це не вихід. Фонд вимагатиме коштів на адміністративні потреби, а відсутність з самого початку позитивних результатів призведе лише до того, що додатковий податок ніхто не платитиме.