У кредиторiв уривається терпець
Зібравши вчора журналістів у представництві Світового банку, заступник голови представництва СБ в Україні Владiмiр Крячич і економічний радник Джон Хансен хотіли офіційно сповістити про виділення Україні $150 млн. кредитів (з них, до речі, $40 млн. — реабілітаційний кредит у вугільну галузь і $40 млн. — для стабілізації фінансового сектора). Сказавши це швидко й лаконічно, як того вимагає відповідальний момент і дипломатичний етикет, вони обидва раптом почали кидати фрази: «Економічна ситуація продовжує погіршуватися», «Багато які ваші (не наші, а президентські. — Авт.) укази ухвалюються для красного слівця», «Так, можливо, ви (не ми. — Авт.) зробили багато кроків в адміністративній реформі. Але в правильному напрямку — лише дрібний крок». На запитання: «Коли СБ зміг би надати Україні чергові кредити (йшлося про $200 млн. для фінансового сектора і $70 млн. для вугільної промисловості)?», було отримано двопланову, але дипломатичну відповідь: «Ми й самі хотіли б це знати». Так ось другий план відповіді, про який начебто не прийнято говорити вголос, особливо кредиторам, у тому, що за Україною, не дивлячись на всі обіцянки публічної влади, залишилася безліч невиконаних кредитних умов. До речі, наші кредитори вже підрахували, що якщо економіка України й далі розвиватиметься у такий дивний спосіб, то вже наступного року витрати не сходитимуться з прибутками десь на $1 млрд. (!) (у принципі, можна припустити, що це орієнтовна реальна цифра дефіциту майбутнього бюджету. — Авт.)... Вражає. Але влада на сполох не б’є — у неї, у віртуальній економіці, таких прогнозів немає.
