Вони йдуть: там, там, та-там-там...
Їх не можна було не впізнати: всі телекомпанії країни показували битву у Львові 7 листопада. Великим планом: нашивки на рукавах форменок, що нагадують свастику, але нею не є. І той високий красивий парубок, схожий на кіногероя із фільмів про українську інтелігенцію початку століття, кидав на землю палаючий червоний прапор.
Минулої суботи він, Олег Тягнибок, депутат Львівської облради, уповноважений з питань оргроботи СНПУ, проводив прес-конференцію за підсумками 4 з'їзду. З'їзд, майже не помічений пресою, проходив, як тепер водиться й у лівих, й у правих, і посередині, за закритими дверима. Обличчя були переважно молоді. Часто навіть юні. Хороші обличчя. Натхненні.
"Ідея національної величі України - визначальна в ідеології партії". Це з програми. "Патріотизм - любов до Батьківщини і свого народу... Націоналізм - як усвідомлений патріотизм, світоглядна база для ефективного суспільства. Соціал-націоналізм, або суспільно усвідомлений патріотизм, - ідеологічний фундамент майбутніх національних успіхів".
Є заперечення? А якщо до цього додати про "етнічну чистоту нації"? - Це питання залишиться провідним - сказав Олег Тягнибок. Партія вважає, що "українська нація" - поняття етнічне, а не політичне..."
