Є привід попрацювати...

«Криза в парламенті може справді не дати можливості ухвалити закони щодо євроінтеграції», — заявив днями голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінськи в ефірі каналу ICTV. Він підкреслив, що Верховна Рада повинна бути місцем не тільки демонстрації демократії, але й ухвалення рішень.

Раніше аналогічні заяви робив Єврокомісар з питань розширення і Європейської політики сусідства Штефан Фюле. «Дозвольте мені відкрито сказати — це важливо, щоб робота ВР не була заблокованою... працювала прозоро і передбачувано», — сказав він, виступаючи в Страсбурзі.

Ну і ще одна заява з цього приводу — екс-міністра МВС Юрія Луценка: «Опозиція має робити те, що вона робить, — сказав він телеканалу ТВі. — По-перше, не дати угробити парламент. Постійне блокування є не зовсім правильним. Я планую зустрітися з опозицією і скажу одну річ. Вважаю, що опозиція має запропонувати «вікно толерантності». Наприклад, ми блокуємо, але в середу в цьому «вікні» йдуть усі єврозакони. І за них голосує і влада, і опозиція. Всі інші питання, якщо можна, — блокуються. Не можна блокувати історичний шанс країни до євроінтеграції».

Як не дивно, у всій цій ситуації влада, не дивлячись на її проблеми, виглядає більш зрозумілою і передбачуваною. А от з опозицією складніше. Часто вона діє тими ж методами, що і влада, але прикриваючись правильними гаслами. Парламентські методи роботи опозиція посунула на задній план, блокування і мітинги — ось що головне для неї сьогодні.

З одного боку, її поведінка є зрозумілою. Вона хотіла спочатку персонального голосування, тепер — призначення виборів в Києві. Але з іншого — блокувати роботу парламенту, щоб змусити його працювати — теж парадокс. Не говорячи про те, що така поведінка є порушенням українського законодавства. Як тоді ухвалювати закони щодо євроінтеграції? Насправді, аргументів за те, щоб опозиція змінила свою поведінку багато. Головний з них, як вже було сказано: «Не можна блокувати історичний шанс країни до євроінтеграції».

КОМЕНТАРI

МИ ЗГОДНІ ДАТИ МОЖЛИВІСТЬ ПРЕЗИДЕНТУ ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ, АЛЕ...

Володимир КУРЕННОЙ, народний депутат, фракція «УДАР»:

— Закони, які необхідні для європейської інтеграції, можуть прийняти за один день, але чи виконуватимуть їх — це питання. Ситуація, яку зараз спостерігаємо в парламенті, — яскравий приклад того, що риторика у влади може бути будь-яка, а зміст цієї діяльності є відверто антиєвропейським. Партія регіонів може багато разів говорити слово «халва», але солодко від цього в роті не стане. Так само скільки б вона не говорила словосполучення «європейська інтеграція», але по змісту того, що робиться в країні, ми не наближаємося до європейських стандартів життя, а навпаки, щораз віддаляємося від них. Тому все ж таки варто дивитися не на форму, а на зміст.

Опозиція вимагає, щоб усі питання розглядали без порушення регламенту, без маніпуляцій, тобто так, як це потрібно. Щодо виборів по місту Києву, то зрозуміло, що у Верховної Ради немає ніяких підстав, щоб не призначати ці вибори. Це її обов’язок.

Наприклад, не можна уявити будь-яке європейське місто, яке не має місцевого самоврядування. Адже воно — один із фундаментів європейських цінностей. Проте деякі наші колеги таку ситуацію сприймають і при цьому говорять про Україну, яка нібито зближається з Європейським Союзом, що, нібито, це головне. На словах нинішній політичний режим розуміє, що йому потрібно чіплятися за будь-яку європейську риторику. Адже сьогодні він сам себе завів у глухий кут як у західному, так і у східному напрямках.

На цьому фоні ми розуміємо, що парламент має працювати ефективно, цивілізовано. Однак бажання об’єднаної опозиції працювати демократично і в напрямку євроінтеграції недостатньо для повноцінної роботи парламенту. Останні події щодо спроби антиконституційного голосування Верховної Ради ще раз підтвердили рух Партії регіонів і влади в цілому на курс від Європи і від європейських цінностей.

Ми, зі свого боку, згодні дати можливість Президенту Януковичу змінити ситуацію. Утім, сьогодні абсолютно зрозуміло, що багато дій, сценаріїв, які розробляються на Банковій, спрямовані якраз на знищення парламентаризму і встановлення монархії. Саме тому зараз ми пропонуємо провести позачергову сесію парламенту. Для цього, наскільки мені відомо, вже зібрано необхідну кількість підписів. На цьому засіданні ми плануємо без порушення регламенту, іншого законодавства розглянути всі питання, запропоновані опозицією.

До того ж ми готові проводити будь-які консультації, переговори, щоб досягнути компромісу, проте влада до них не готова. Тому бачимо, що в такій ситуації компроміс неможливий, бо одна зі сторін заздалегідь каже, що ніяких домовленостей бути не може.

БЛОКУВАННЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОДНИМ ІЗ НЕБАГАТЬОХ СПОСОБІВ БОРОТЬБИ ЗІ СВАВІЛЛЯМ БІЛЬШОСТІ

Олег ПАНЬКЕВИЧ, народний депутат, фракція «Свобода»:

— Ні мені, ні моїм побратимам по партії, як і нашим виборцям, не подобається, що Верховна Рада України тривалий час не виконує своїх основних функцій через блокування. Абсолютно зрозумілими є бажання не лише народу України, а й представників ЄС бачити реальну роботу парламенту та обговорення актуальних питань, зокрема пов’язаних із підготовкою до підписання нашою країною Угоди з ЄС про асоціацію.

Водночас усім, що задумувалися над причинами тривалого блокування парламенту, зрозуміло, що цей не надто популярний серед народу спосіб політичної боротьби насправді є вимушеним. Якби в Україні існував незалежний суд, то опозиція, так би мовити, «в робочому режимі», не перериваючи роботи Верховної Ради, домоглася б скасування через суд усіх протиправних рішень, незаконно ухвалених провладною депутатською більшістю. Ми б змогли у судовому порядку зобов’язати парламентську більшість виконувати вимоги Конституції України щодо особистого голосування, призначення виборів київського міського голови, скасування незаконно ухвалених законів тощо.

Зараз у нашій державі, з одного боку, незалежна судова гілка влади, як і незалежна прокуратура, відсутня в принципі, а з іншого — чинне законодавство не передбачає іншого законного способу розв’язання цього протистояння в стінах Верховної Ради, окрім як в судовому порядку. Отже, блокування парламенту, на жаль, залишається одним із небагатьох способів боротьби зі свавіллям депутатської більшості, що представляє інтереси кримінально-олігархічного режиму в Україні.

Сьогодні провладні депутати не бажають виконувати вимог Конституції та інших законів, не бажають домовлятися. Вони, за звичкою свого «господаря» з Банкової, роблять спроби «ламати опозицію через коліно», а тому блокування ради з метою домогтися елементарного дотримання депутатами законів України, на жаль, залишається єдиним інструментом реального впливу на владу.

Особисто моя позиція є такою: я був обраний депутатом не для того, щоб стати опозиційним статистом в парламенті і безпорадно спостерігати за тим, як провладна депутатська більшість на догоду президентській «сім’ї», МВФ, ЄС і ще не важливо кого «штампує» в день по 20-30 законів фактично без належного вивчення і обговорення. Нехай краще цю Верховну Раду розпустять, ніж вона залишатиметься слухняним знаряддям в руках Президента і уряду, які проводять антинародну політику. Я не боюся того, що народу набридло блокування і він може мене критикувати. Мене набагато більше тривожить те, що Верховна Рада може на багато років перетворитися на бутафорний орган — додаток до виконавчої влади, як це трапилося в Росії чи Білорусі, і громадяни України остаточно зневіряться у можливості мирним шляхом здобути владу, яка справді дбає про інтереси держави і простих громадян.