Чи не надто млявим є «УДАР» у Кличка-старшого?

Фракція партії «УДАР» у Верховній Раді України є найбільш культурною з-поміж своїх парламентських союзників та опонентів.

Фракція партії «УДАР» у Верховній Раді України є найбільш відстороненою з-поміж своїх союзників та опонентів від проблем формування справжньої парламентської культури.

Така мало не кантівська антиномія унаочнила себе за результатами першої сесії Верховної Ради VII скликання. Зайвий раз її підтвердили як останній день пленарних засідань, так і коментар щодо нього, зроблений в ефірі телеканалу ТВі одразу після цього депутатом від «УДАРу» Оксаною Продан.

«Ми показали, що будемо захищати людей. І будемо це робити без бійок, які так любить провокувати Партія регіонів. Вони намагалися зробити це й сьогодні (у п’ятницю. — С.Г.). Але ми вийшли з сесійної зали і сказали: ні, так не буде», — відзначила Продан. За словами депутата, «УДАР» прийшов у парламент, аби змінити систему, яка існувала у Верховній Раді VI скликання: «Насамперед, забезпечити персональне голосування народних депутатів. Якщо у четвер провладні депутати ще ховалися, коли голосували чужими картками, то у п’ятницю, під час розгляду питань про зняття з посади голови Нацбанку Сергія Арбузова і призначення на цю посаду Ігоря Соркіна, вони відкрито продовжували голосувати за себе і за «того хлопця». З цього приводу фракція «УДАРу» ініціюватиме створення депутатської тимчасової слідчої комісії, яка розслідуватиме факти порушень Конституції та Закону про регламент під час голосувань у Верховній Раді».

Цей виступ Оксани Продан не є її самодіяльністю, а відбиває офіційну позицію керівників партії та фракції. Ще після перших днів побоїщ у Раді Віталій Кличко заявив журналістам, що він не братиме участі у депутатських бійках, але підтримує певні рішучі дії своїх союзників, у тому числі й блокування трибуни на знак протесту проти порушення фракціями Партії регіонів та Компартії парламентських норм. І мотивував це так: «Я розумію бажання багатьох людей, щоб Кличко пішов у наступ, але хочу нагадати, що, наприклад, у США кулаки боксера прирівнюються до зброї, а кулаки чемпіона світу — до ядерної зброї. І цю зброю ми не будемо використовувати. Поки що... Ми переконані — має бути персональне голосування кожного депутата, і ніхто не повинен порушувати законів України. А ми знову бачимо, як дехто, злодійкувато озираючись, тисне на кнопки за відсутніх сподвижників. З цим миритися не можна».

От і не миряться ударівці: будуть ініціювати створення комісії. А силу не використовуватимуть не лише лідер фракції, а й уся депутатська команда...

А тепер згадаймо факти, які передували обом цим заявам. У перші сесійні дні чи не найзапекліша бійка розпочалася після того, як Олександра Кужель спробувала вихопити в одного з регіоналів другу картку, якою той голосував. Коли регіонал відмовився віддати картку, депутати від «Батьківщини» та «Свободи» кинулися блокувати трибуну. Під час сутички депутат від «Батьківщини» Олег Медуниця впав біля трибуни, і тоді регіонали, в тому числі Вадим Колесніченко та Олександр Онищенко, почали хвицати його ногами, не даючи встати... Уже після закінчення цього зіткнення, коли оголосили перерву, Колесніченко на запитання журналістів, навіщо він бив лежачу людину ногами, цинічно відповів: «Ужас, ужас, я переживаю!» — і побіг сходами.

Між тим навіть шпана не б’є лежачого. Це роблять тільки «відморозки»...

А тепер погляньмо, враховуючи це, на спокій лідера «УДАРу». Виборець партії Кличка голосував за «Сталевого Кулака» як за людину чесну й цивілізовану. А чесна й цивілізована людина не може сидіти спокійно чи стояти осторонь, коли лежачого б’ють ногами чи брутально порушують Конституцію. Бо якщо під час першої ж сесії не поставити в новій Верховній Раді на місце «відморозків» і прямих порушників Основного Закону, то вони, відчувши безкарність, остаточно знахабніють, і тоді вгамувати їх стане значно важче. Або, можливо, депутатська більшість пристане на цінну пропозицію Інни Богословської та створить «спеціальну службу, що буде втихомирювати депутатів», котрі «не дають нормально працювати». Останнє ж, схоже, полягає в тому, щоб голосувати, як і раніше, чужими картками за помахом руки Чечетова та без обговорення законопроектів у комітетах і на пленарному засіданні. А якщо хтось заважатиме і нагадуватиме про якусь там Конституцію, його негайно втихомирюватимуть голомозі «вуркагани» зі «спеціальної служби»...

Власне «Сталевому Кулакові» донедавна — до заяви Оксани Продан — справді не треба було застосовувати свою «ядерну зброю». Якби Віталій Кличко у критичні моменти просто рушав до трибуни, це вже викликало б паніку серед «кнопкодавів» та «відморозків». А якби він ще просто ставав у гущі бою без правил, вміло закриваючись від ударів і закриваючи собою інших, то публіка певного гатунку неодмінно відступала б. Та і в «УДАРі» сильних дядьків вистачає, невже їм не соромно відсиджуватися по кутках, коли б’ють лежачих ногами і топчуть Конституцію?

Чи, може, Віталієві Кличку здається, що він засідає у Бундестазі? То був час позбавитися ілюзій і дати відповідні настанови своїм однопартійцям.

Бо ж ідеться про силові методи впливу не на опонентів, як заявила Оксана Продан, а на злісних і цинічних порушників Конституції та конституційного ладу в Україні. Власне, існує два варіанти, як можна змусити дотримуватися Конституції представників «партії влади» (останнє поняття охоплює більшу сукупність політиків, чиновників і бізнесменів, аніж поняття «Партія регіонів»): застосувати відверто силові засоби (не тільки кулаки, а й деякі інші) проти конкретних депутатів-порушників під час сесійних засідань Ради або виводити щонайменше сто тисяч люду до стін будинку зі скляною банею на вулиці Грушевського і не випускати нардепів доти, доки не будуть ужиті офіційні суворі санкції щодо «кнопкодавів». Бо ж різних комісій та заяв вони не бояться, маючи за собою підтримку більшості депутатського корпусу та виконавчих і судових структур. До речі: останні два сесійні дні наочно це засвідчили. 10 січня деякі депутати від партії влади голосували за інших крадькома, ховаючи свої пустотливі руки під газетами. А 11 січня це все робилося вже відверто, бо не тільки «УДАР», а й «Свобода» та «Батьківщина» дуже мляво реагували на порушення Конституції (призвичаїлися?). І спікер не дуже звертав увагу на факт фізичної відсутності у залі начебто присутніх (якщо вірити електронній реєстрації) нардепів. Отож, чи можна за таких обставин такими заявами, як у пані Продан, фактично видавати індульгенцію на чергові порушення Конституції депутатам від партії влади? Мовляв, не бійтеся, нічого страшного, у крайньому разі вам оголосять сувору догану від імені спікера (бо нічого більшого депутатська комісія домогтися не зможе).

Отже, маємо ще один парадокс: чим більше у Верховній Раді було суточок із застосуванням фізичної сили, тим краще ця Рада дотримувалася Конституції.

Ясна річ, бійка не може стати нормою українського парламентаризму. Але чи не переконалися ми всі, що без застосування сили (чи бодай без реальної загрози її застосування) припинити незаконні дії частини законотворців не вдається? І що в новій Раді вистачає персонажів, які відверто прагнуть знову зробити беззаконня нормою ухвалення законів? І справа тут не лише в  чужих картках — важливі призначення 11 січня були зроблені за скороченою до нестями процедурою, що несумісне з корінними засадами парламентаризму.

Отже, видається, Віталієві Кличку як лідерові «УДАРу» слід пам’ятати, що справу він має не з німецькими політиками і, головне, не з німецьким, а з українським виборцем. Останній же, спостерігаючи за яловою поведінкою «Сталевого Кулака» і його заграваннями, a la кіт Леопольд, із «відморозками», може дійти висновку: Кличко є «резервним» ставлеником олігархів, лідером фальшивої опозиції. А такий висновок потягне за собою й неминучу зміну ставлення до політика-боксера. Варто згадати минулорічне катастрофічне падіння рейтингу Наталії Королевської після того, як електорат її розкусив. А хто зараз пам’ятає про Партію зелених, яка гучно себе рекламувала як непідкупну політичну силу, але в Раді активно зайнялася «зеленню»?

І ще одна важлива річ: поки Кличко й «УДАР» відсиджуються в куточку, саме «Свобода» (з усіма її недоліками, гріхами та «мухами в голові»), більш чи менш наполегливо, але захищала в Раді Конституцію й елементарні людські честь та гідність. Не беруть завидки, панове ударівці?

Та головне все ж не в цьому. Розчарування виборців у здатності «УДАРу» (а також опозиціонерів) ефективно захищати норми Конституції та принципи парламентаризму матиме неодмінним наслідком зростання масової соціальної апатії, з одного боку, й посилення політичного радикалізму — з іншого. Знову парадокс, але цілком реальний; я вже писав про те, що десятиліття напередодні Хмельниччини характеризувалося польськими хроністами як «доба золотого спокою». І добре, що Зиновій-Богдан мав добру освіту та міцну вдачу і не дав надто вже розгулятися бунтівній стихії, а спрямував її (хоча й не одразу) у державницьке річище; а чи матимуть такий хист новітні Гонта та Залізняк, про вельми ймовірну появу яких на заміну парламентським опозиціонерам ведуть мову сьогодні (хоча і з жахом) навіть ліберальні українські експерти?

Як змусити Раду працювати?

Віталій Кличко знає 5 ненасильницьких способів

Учора на брифінгу лідер партії «УДАР» Віталій Кличко представив 5 ненасильницьких способів, як змусити Верховну Раду голосувати персонально, передає прес-служба партії. «Я знаю, що багато громадян очікувало від мене досягнення справедливості кулаками. Але ми проаналізували досвід попередніх скликань Ради. Силові методи результату не дають. Ми будемо діяти інакше. І в парламенті, і поза ним. Працювати на результат», — зазначив Віталій Кличко. Отже:

1. «УДАР» оскаржить ухвалені за допомогою голосування чужими картками рішення Верховної Ради. Кличко підкреслив, що представники «УДАРу» з усіх регіонів України подають позови до Адміністративного суду на дії ВР щодо порушення Конституції і регламенту. Ці позови політик обіцяє доповнити відео порушень голосування і закликає журналістів оприлюднювати фото- і відеоматеріали.

2. Депутати від «УДАРу» звернуться до Конституційного Суду України для визнання неособистого голосування неконституційним. За словами Віталія Кличка, таке рішення стане підставою для визнання незаконним голосування чужими картками і дозволить ставити питання про відповідальність за неособисте голосування.

3. «УДАР» ініціює розгляд легітимності голосувань у парламенті профільними комітетами. Відкриті слухання з цього питання у комітеті з питань Регламенту та депутатської етики.

4. Вже з початку наступної сесії «УДАР» буде контролювати письмову реєстрацію народних депутатів перед кожним засіданням. «Ми вимагатимемо від спікера оголошувати, хто з депутатів відсутній, і блокувати їхні картки», — наголосив політик.

5. «УДАР» вимагає введення в дію сенсорної кнопки — системи «Рада-3». Кличко зазначив, що відповідну постанову було зареєстровано депутатами від фракції «УДАР» ще на першому засіданні Верховної Ради нового скликання.