Приховати від стороннього ока

Йдеться про невеликий кабінет stypo з фасадом італійського палаццо з мармуровими колонами, виготовлений в Ломбардії, що на півночі Італії, в кінці XVII століття. А демонструють його у постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15).  Оздоблений раритет напівкоштовним камінням у техніці Pietra dura  (флорентійська мозаїка) і золоченою бронзою. Про це «Дню» розповів завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій Колотай.

«Ця техніка інкрустації, яку зазвичай пов'язують із майстернями у Флоренції в Італії, полягає у використанні декоративного каменю для оздоблення меблів напівкоштовними каменями – наприклад, малахітом, лазуритом і яшмою», – говорить музейник. І додає, що кабінет із секретом мав особливість, а вона в тому, що код відкривання знали тільки дві особи – майстер-різьбяр, котрий виготовив кабінет, та, звісно, власник. Ключа до потаємного замка не передбачено, а відкрити його можна повертанням колон ліворуч (або праворуч) певну кількість разів, що, власне, і є кодом, відомим тільки майстрові і господареві.

Призначення цього невеликого і, до слова, переносного кабінету (бо має по боках спеціальні ручки)– зберігання дрібних речей, і це могли бути цінні монети, коштовне каміння, ювелірні вироби. Тобто усе, що потрібно приховати від стороннього ока.

«Цей унікальний експонат, який вражає своєю атракційністю й величністю, перейшов Музею етнографії і художнього промислу від Міського промислового музею, заснованого 1874 року», – підсумовує Андрій Колотай.

Я ж після відвідин МЕХП намагаюся провести власну розвідку стосовно наявності таких, stypo, раритетів доби Ренесансу в інших музеях – в Україні і за її межами.

Сказати, що інформації мало, – нічого не сказати! Знайшла єдине посилання на статтю «Западноевропейская мебель в русских интерьерах XVIII століття» авторства директора Міжнародного інституту антикваріату Михайла Яо. Присвячене дослідження досвіду порівняння меблів XVII – початку XVIII століть у збірках Петербурга з колекцією західноєвропейських меблів Великого зібрання витончених мистецтв ASG, де, власне, й згадуються такі (чи приблизно такі), як у Музеї етнографії та художнього промислу, кабінети і кабінетики – йдеться фрагменти інтер’єру палацу Меншикова. У статті, зокрема, зазначено, що меблі stypo  є водночас урочистими і строгими, дозволяють організовувати простір і привертають увагу кожного, хто входить до приміщення.

То ходіть до музеїв – звертайте увагу, дізнавайтеся і розвивайтеся. За бажанням, робіть власні розвідки. І читайте газету «День» – маємо чим і зацікавити, і здивувати. А головне – заохотимо «глибоко копати». Щоби знати!