Чому «потонув» «Нурєєв»
Скасування прем'єри балету «Нурєєв» у постановці Кирила Серебренникова у московському Большому театрі останньої миті, коли вже були продані всі квитки на прем'єрні вистави 11-14 липня, - це скандал не стільки театральний, скільки політичний. Директор Большого театру Володимир Урін намагався бути переконливим у своїх поясненнях причини скасування вистави, але це у нього вийшло погано. Володимир Георгійович наполягав, що причина - суто творча - «неготовність вистави»: «7 липня дивилися прогін із сумом. Спочатку вирішили репетирувати цілий тиждень, скасувавши чотири вистави, але це виявилося неможливим. 15-го приїжджає Ейфман з декораціями, а трупа Большого їде на гастролі в Америку... Дивишся на сцену і розумієш, що за два-три дні змінити цю картину неможливо. Большой театр не має права, не закінчивши, не завершивши виставу, виходити на глядача... Репутаційні втрати є. Будь-яка відміна - це репутаційні втрати. Але ми розуміємо, що на сьогодні в тому вигляді, в якому перебуває вистава, показувати її на сцені не можна. Але жодних фінансових втрат немає. Вистава, на яку витрачено гроші, відбудеться. Не йдеться про скасування прем'єри, йдеться про перенесення».
За словами директора, рішення про перенесення було ухвалено всією трупою, зокрема постановочною командою, а отже і Серебренниковим. Той, однак, заявив, що рішення було ухвалено адміністрацією Большого театру. Урін назвав орієнтовну дату прем'єри «Нурєєва» - травень 2018 року. Таке рішення він пояснив тим, що план на майбутній сезон вже повністю сформований, а для доопрацювання вистави Серебренникова потрібен ще місяць, якого у театру немає.
Все виглядає на перший погляд дуже переконливо. Ну, не дотягли виставу до потрібної кондиції. Буває. Треба ще трохи попрацювати. Так, графік у Большого занадто щільний, ось і довелося відкласти прем'єру майже на рік. Адже головне - турбота про глядача. Ось тільки, кажучи про головного героя вистави, великого танцівника Рудольфа Нурєєва, Урін обмовився: «Це неоднозначна фігура зі складною долею, розповісти про це буде непросто. Я прекрасно розумів, що там буде відповідна тема, яка може викликати певне несприйняття». Назвати цю тему вголос бравий директор так і не наважився. А ось спецпредставник президента Росії з міжнародної культурної співпраці Михайло Швидкой виявився хоробрішим. Спочатку він розсипався в дифірамбах виставі, оскільки був одним з небагатьох, хто її бачив: «Сольні партії чудові, як мені здається, проблеми з кордебалетом, є, як я думаю, все-таки необхідність підчистити це все з режисерської точки зору, але, повторю, це репетиція, яка тим не менш змушує висловити певну надію, а може, навіть і впевненість, що це може бути дійсно видатна вистава, справжня, серйозна постановка, у якій буде бездоганна, на мою думку, хореографія Юрія Посохова, цікава режисерська робота Кирила Серебренникова, й у вистави є перспектива, як мені здається, і перспектива надзвичайно позитивна». А потім Михайло Юхимович сказав з останньої прямотою, що балет Серебренникова - «досить провокативна робота», яка «передбачає якусь дискусію», тому вона має бути «бездоганною», оскільки «всі ж знають, що Нурєєв був людиною, скажімо так, бісексуальною, або навіть просто гомосексуальною». Нарешті заповітне слово вимовлене! Ось де собака заритий!
І тут же міністерство культури підтверджує, що перед оголошенням про скасування прем'єри «Нурєєва» відбулася телефонна розмова між Уріним і міністром культури РФ Володимиром Мединським, де йшлося, зокрема, про виставу Серебренникова. Але в міністерстві заперечували, що міністр зажадав перенесення вистави. Мовляв, це рішення театр ухвалив самостійно. Жодної цензури! А головний редактор «Эха» Олексій Венедиктов висунув свою версію - нібито у всьому винен путінський духівник - єпископ Єгор'євський Тихон (Шевкунов): «Розібрався. На прогоні були представники РПЦ. Але в цивільному. Вони добігли до Тихона. Тихон подзвонив Мединському. Мединському для перепризначення наступного року в міністри потрібна підтримка (одного Михалкова вже не вистачає) РПЦ і, зокрема, Тихона Сретенського, «духівника» нашого всього. Нічого особистого. Мединський подзвонив Уріну і зобразив лють та істерику. Потім, охолонувши, попросив подумати про перенесення на потім - новий уряд, вибори». Ось і друге магічне слово промовлене - вибори! Не сумніваюся, що перед тим, як Мединський подзвонив Уріну, хтось зателефонував самому Мединському. Але цей хтось зовсім не обов'язково був владика Тихон. Швидше за все, дзвінок був з адміністрації президента Росії і, ймовірно, не від глави адміністрації, а від одного з його заступників. Бо скасування прем'єри стосується не культури, а політики.
Путін вже фактично веде свою передвиборчу кампанію, а тут прем'єра в головному російському театрі, яка вочевидь викличе істеричну реакцію гомофобського лобі і гучну дискусію в пресі. І президенту Путіну доведеться визначати свою позицію в цій дискусії. А Володимиру Володимировичу до виборів робити це дуже б не хотілося. Підтримаєш противників вистави - укріпиш свою репутацію гомофоба, зокрема на Заході, а до західної реакції в Кремлі до цього часу чутливі. Виступиш на захист Серебренникова - заслужиш приховане засудження гомофобськи налаштованого російського електорату. Ось і вирішили краще відкласти прем'єру «Нурєєва» на період після виборів.
Ну а забороняти виставу під приводом її «художніх недоробок» навчилися ще в радянські часи. Так у 1958 році «Современнику» заборонили ставити доведену до генеральної репетиції п'єсу Олександра Галича «Матроська тиша» під тим приводом, що молоді актори не справляються зі складними ролями цієї п'єси. Що ж, історія повторюється, причому в абсолютно фарсовій манері. І тепер стає зрозуміло, чому наїхали на Серебренникова і його «Гоголь-центр» і заарештували його директора. Режисера просто підвісили - щоб не особливо протестував проти скасування прем'єри «Нурєєва».
