Чи буде новий рік наступальним?
Наш програш в зволіканні і вірний шлях до програшу - це відхід від боротьби
Новорічна ніч на Донбасі не була спокійною. Це певною мірою символічно. Затишшя у нас відбувались як за командою лише під час виборів - виборів президента, Верховної ради, так званого "референдуму" та так званих "виборів" самопроголошених так званих "республік". На свята ж ніхто не зважає. Це ж бо війна. Бойовиками обстріляно Трьохі́збенку, Нижнє, Авдіївку, Чермалик, Майорськ, Шумів та околиці Нікішино. У населеному пункті Петровське Донецької області стався бій. Наші військові теж до кишені за відповіддю не лізли і в ніч на 1 січня в селі Голубівському знищили одну БМП і 2 кулеметних позицій супротивника. В час же коли відбувались бої по одному з центральних українських каналів демонстрували "Новорічний вогник" з Кобзоном, Газмановим та Валерією, які до цього відверто заявили про свою антиукраїнську позицію. Те, що кияни, яким заборонили використовувати феєрверки, всю новорічну ніч запускали салюти, було чимось очікуваним. Може в них жага до вибухів, так її легко можна задовольнити квитком до АТО. Але поведінка "Інтеру" з його Кобзонами не просто дивує, а обурює. Член експертної комісії з питань розповсюдженню і демонстрації фільмів Олексій Куренний одразу дав чітку оцінку цьому факту і вимагає позбавити телеканал ліцензії на мовлення. "Вимагаємо позбавлення ліцензії телеканалу Інтер - як такого, що в умовах війни працює на ворога", - написав на своїй сторінці в Facebook Курінний.
Порошенко перед Новим роком поставив завдання не вимикати більш світло в країні. Міністр палива і енергетики Володимир Демчишин пообіцяв виконати це завдання. Натомість в Луганську рівно о шостій годині вечора 31 грудня світло зникло. Маноліс Пілавов – той, що називає себе мером Луганська, - стверджує, що світло було вимкнуто внаслідок диверсії з боку українських військових. Мабуть, щоб наздогнати ситуацію, світло для чогось включили 1 січня вдень вдовж доріг. В принципі нічого дивного. В Луганську такі речі спостерігались завжди - вночі темрява, вдень ліхтарики. Так, що впевнений, що відключення електроенергії ніяк не пов’язано з міфічними диверсіями. Просто це таке буття Донбасу. Донбас жаліється на відсутність грошей, боїться голоду, а в цей же час десь в Альпах, а саме в Межеві на гірськолижному курорті Франції відпочиває пан Олександр Єфремов - справжній князь луганської землі з кінця 90-х років. Саме там його помітили в крамниці, де він купував коштовне вино за 160 євро пляшка. Пляшок набрав багато. Які дрібниці? - посміхаючись на фото мабуть подумав Олександр Сергійович - Чого ви причепилися? Пляшки коштовного вина в руках Єфремова на тлі зубожіння його рідного Луганська дійсно мало кого дивують. Дивує інше - як вільно пересувається і по Україні, і по світу той, хто став одним із авторів кривавої біди на Донбасі? Що зроблено для того, щоб реальний лялькар бандитських маріонеток нарешті завітав не до столичного ресторану «Інтерконтиненталь», а на вулицю Володимирську — в будівлю оздоблену зовні масивним рустом?
Козаки, які були завезені на Донбас, виступили з критикою Ігоря Плотницького. Той факт, що прийшлі козачки виступили зі звинуваченнями Плотницького говорить про те, що Росії не подобається надмірна автономізація дій ватажків "ЛНР" і "ДНР". Такі собі передноворічні розборки. Республіки республіками, а рот на долю не відкривай. На Донбасі існують, окрім власності Єфремова, бізнес-інтереси сім’ї Януковича і Росії. Їм потрібен гауляйтер на окупованій території, а не ще один князь. "Ваши ставленники, господин Плотницкий, воруют каждый день составы с углем. Лично я сегодня насчитал 164. На все есть подтверждающие документы", - звинуватив голову "ЛНР" один із ватажків козаків Дрємов. Нічого нового, знову ж таки, Дрємов не відкрив. Зрозуміло, що Плотницький злодій. І хіба тільки він? Самі козачки на Донбасі є рафінованим образом мародерства. Просто Плотницький перестав відчувати межу, він, простіше кажучи, зарвався. Саме тому Росія періодично підструнює намісників. На жаль поки що конфлікти між ватажками на окупованій території використовує не Україна, а ті кому бізнесово належить Донбас. Хтось просто тримає там власних псів і періодично стравлює їх один з одним, так би мовити, для тонусу.
Так, це бардак. Бардак під яким наразі живуть луганчани - громадяни України. І найстрашніше, що вони відчувають - це те, що їх ніхто не збирається визволяти. Полишеність - ось так бактерія, що роз’їдає мешканців Донбасу.
Назвати зустріч цього Нового року святом важко. Це скоріше риска на календарі, привід зайвий раз задуматись - з чим ми зіштовхнулись минулого року і до чого прийшли тепер. Для колишніх мешканців Донбасу, а тепер шукаючих прихист по всій Україні переселенців, дзвін келехів нагадує рідні оселі. Рік тому вони були всі вдома і гадки не мали, що міць стін така нетривка. Для солдат, в свою чергу, цей Новий рік був відзначений черговими канонадами гармат та лускотом автоматів. І зрозуміло всім, що в такому стані ситуація довго протриматись не може. Якщо Україна не буде наступати і не буде відвойовувати свої території, то в такому пасивному спротиві ми втратимо кращих синів України. А згодом і решту території. Нещодавно Порошенко сказав, що той хто кричить про наступ, нехай візьме автомат і йде воювати. Так ідуть! Чому ж там, на лінії фронту ви, пане Президент, тримаєте хлопців як живі пасивні мішені?
Я знаю, що солдати люблять запальні пісні зі смислом і на очі бачив, як військові співали пісні Віктора Цоя. В цьому контексті нашому керівництву, яке так любить відповідати на російськомовні питання російською мовою, можна привести слова цього відомого співака: "Если есть Порох, то дай огня!" В любому випадку, наш програш в зволіканні і вірний шлях до програшу - це відхід від боротьби.
