Манафортом по Україні прямою наводкою
Кандидат на пост глави ФБР Крістофер Рей пообіцяв розібратися, чи втручалася Україна в американські президентські вибори 2016 року, повідомив "Голос Америки". Це вам вже не російські пропагандистські ресурси, які тикають пальцем в українськийбік для того, щоб вивести Кремль з-під звинувачень упідіграванні ДональдуТрампу. Мовляв, всі втручаються, не ми одні вляпались. Це серйозне звинувачення. Так що ж сталося?
У середу, 12 липня, під час сенатських слухань за твердженням нового глави ФБР сенатор-республіканець ЛіндсіГрем запитав Крістофера Рея щодо звинувачень про втручання України в кампанію 2016 року США, про що на початку 2017 року написало видання Politico. У відповідь Грем заявив, що йому про це нічого невідомо. "Я із задоволенням візьмуся за це", - пообіцяв він. Пізніше прес-секретар Білого дому Сара Сандерс, відповідаючи на звинувачення про втручання Росії у вибори США на користь Трампа, заявила, що ніякого російського втручання не було. А ось змова Демократичної партії з урядом України, на її думку, підкріплена великою кількістю доказів. "Якщо і є якісь докази змови під час минулих президентських виборів у США, то це - докази змови між Демократичною партією США і урядом України", - сказала вона.
"Голос Америки" також нагадує, що в січні 2017 року у ЗМІ з'явилася стаття "Спроби України саботувати Трампа нашкодили їй самій", в якій журналіст КеннетФогель наводить слова колишнього працівника посольства України в США Андрія Теліженка про те, що посольство через американку українського походження Олександру Чалупой допомагало Демократичній партії США збирати викривальні матеріали щодо члена виборчого штабу Трампа Пола Манафорта. Весело? - Ще б пак!
Йдеться про "амбарну книгу Януковича", яка була опублікована в українських ЗМІ. Як тільки фотографії сторінок, списаних іменами і сумами, з'явилися в українській пресі, відразу ж заговорили про те, що перед нами список політиків, журналістів, експертів і чиновників, які були на утриманні у Партії Регіонів. Одним з імен у списку на зарплату, як стверджувалося, було ім'я колишнього глави передвиборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа і екс-політтехнолога Віктора Януковича Пола Манафорта. Агентство AssociatedPress тоді писало: "У серпні з'явилася рукописна книга в Україні, де позначені доларові суми і дати поруч з ім'ям Пола Манафорта, який був тоді керівником кампанії Трампа. Українські розслідувачі назвали це доказом непублічних виплат від проросійської політичної партії і частиною більш масштабної корупційної схеми при колишньому президенті".У заяві, яку Пол Манафорт направив в AP, заперечувалося отримання незаконних гонорарів. Навпаки, вказувалося, що всі транзакції були "законною оплатою роботи політичного консультанта". Тоді ж колишній заступник голови СБУ Віктор Трепак передав "книгу" детективам Національного антикорупційного бюро України, які підтвердили, що ім'я Манафорта 22 рази фігурувало в списках. "Згідно зі списками, на витрати, пов'язані з цією особою, починаючи з 20 листопада 2007 року було виділено всього понад $12,7 млн", - повідомили в прес-службі НАБУ.
Ось саме на ці факти, плюс цілком легальна транзакція за послуги політконсультанта на $1,2 млн, про яку говорив Манафорт, і посилалися журналісти AssociatedPress, стверджуючи, що у них є незаперечні докази корупції в штабі кандидата Трампа. Трохи пізніше TheNewYorkTimes, посилаючись на дані того ж Національного антикорупційного бюро України, все ж згадала, що наявність прізвища Манафорта в "списках" ще не означає, що він дійсно отримав незаконні 12,7 млн. "У графі одержувачів є підписи інших осіб. Досудове розслідування в цьомупровадженні триває", - наводився коментар НАБУ. Тобто, ще раз. Ім'я значиться 22 рази, але під ним стоять підписи кого завгодно, але не Манафорта. Слідство покаже.
Манафорта звільнили з поста в передвиборному штабі Дональда Трампа. Скандал, який перекинувся в західну пресу, жив своїм життям, а відсутність підписів на копіях сторінок "книги" - своїм. Хто тільки не піарився на цій темі. Збиралися конференції, давалися інтерв'ю. Єдине запитання, яке якось забулося в загальному галасі: чому «амбарна книга», знайдена в Межигір'ї, з'явилася тільки після більш ніж двох років після Майдану?" Не цікавила нікого і достовірність списків, можливість використання їх як доказової бази.
"Підпису колишнього радника екс-президента Віктора Януковича Пола Манафорта не було на жодній зі сторінок "амбарної книги Партії Регіонів", - заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький в інтерв'ю телеканалу ZIK. Він також зазначив, що інформація про його винуватість - це піар-технологія. "Але ми ніяких доказів причетності Манафорта не знайшли. Я тільки констатую факти. Щодо Манафорта доказів немає", - сказав він, поставивши тим самим крапку в загальноукраїнській антикорупційній істерії. Що примітно, ніхто більше не цікавився підписами біля прізвищ інших, вже українських політиків. А там же що з доказами? Чи можна притягнути їх за хабарництво,чи "амбарна книга", передана в НАБУ, - не привід для дискусій?
Імена учасників цієї історії відновити нескладно. Відомі журналісти, політики, редакції респектабельних вітчизняних видань кидалися звинуваченнями, не замислюючись про наслідки. Що й не дивно, адже особисто їм нічого не загрожувало. Адже, по суті, вони ніколи нічого не стверджували і нікого не звинувачували. Щоразу одні "борці" з корупцією спиралися на слова інших, виносячи за дужки всі ці нікому не потрібні "мабуть", "можливо", "невідомо напевно". Класична історія, коли на невідомому сайті запускається фейк і розганяється через цілком пристойні видання немов вірус. Цим особливо грішать російські пропагандистські ресурси. Тільки тут були не ресурси, а імена, які мають широку популярність.
У період скандалу робилися кар'єри і отримувалися лайки. А розплачуватися в підсумку доведеться Україні. Дорогою ціною.
