Національна єдність, якої немає
Президент Путін в черговий раз почав перейматися будівництвом російської нації. Проблема зовсім не нова, нею займався ще президент Борис Єльцин. Однак успіхів на цьому шляху як не було, так і немає. Ось і цього разу будівництво російської нації загрожує вилитися в ухвалення чергового репресивного закону. Поки що президент Володимир Путін схвалив ідею прийняття закону про російську націю, особливо відзначивши при цьому з почуттям глибокого задоволення, що «майже 80% громадян країни... вважають відносини між людьми різних національностей доброзичливими або нормальними». Тоді як кілька років тому таких свідомих було лише 55%. Наскільки надійна ця статистика - інше питання.
Заодно російський президент поскаржився на те, що в сучасному світі «наростають тенденції розмивання традиційних цінностей». І висловився щодо «соціальної та культурної адаптації мігрантів», яка не забезпечена «правовими нормами, організаційними та економічними інструментами». І тут же глава Федерального агентства у справах національностей радісно відзвітував, що вже реалізує «систему моніторингу міжнаціональних відносин», яка нібито «дозволяє попереджати на ранній стадії масштабні конфлікти, подібні тим, що сталися на Манежній площі, в Бірюльовоабо Кондопозі».
Передбачається, що закон називатиметься «Про російську націю і управління міжетнічними відносинами». Путін сподівається, що закон точно визначить, що таке «російська нація» і що означає «управління міжетнічними відносинами». У те, що це дійсно станеться, віриться насилу, якщо до цього часу таких визначень знайдено не було. Пам'ятається, ще при Єльцині безуспішно розробляли безліч проектів з розробки «російської національної ідеї», жоден з яких необхідної ідеї так і не народив. І не дивно.
Національну ідею не можна створити за командою. Або вона реально існує в суспільстві, причому без будь-яких команд, або її немає. Ось в українському суспільстві, особливо після війни на Донбасі, національна ідея точно існує. А в російському суспільстві її як не було за Єльцина, так немає і при Путіні. Ідея нового закону про російську націю виглядає як запізніла спроба все-таки сформулювати російську національну ідею. Шансів на те, що вона буде більш вдалою за попередні, чесно кажучи, небагато.
Росія, як це добре відомо, складається з доброї сотні національностей, включно, до речі, з українцями. І далеко не факт, що багато хто з цих національностей, особливо мусульманських, дійсно усвідомлюють себе росіянами. Але знову-таки національну самосвідомість не можна ввести в директивному порядку. Вона виникає тільки в результаті дії цілоїнизки об'єктивних факторів. І або вона є, або її немає. І фактично в Росії зараз якоїсь російської національної самосвідомості, відмінної і більш широкої, ніж російська самосвідомість, не існує. І новий закон ввести її при всьому бажанні не зможе. Зрозуміло, поки рано говорити про конкретний зміст законопроекту, якого ще в природі не існує. Але деякі думки, які висловлюють з приводу майбутнього закону російські експерти, насторожують.
З одного боку, пропонується визначити і розвести поняття «нація» і «етнос». Останнє, судячи з усього, мислиться як щось, що відноситься виключно до сфери мови і культури, тоді як перше має цілком належати політичній сфері. З іншого боку, завідувач сектора міграційних та інтеграційних процесів Інституту соціології РАН Володимир Мукомель вважає, що новий закон «повинен чітко регулювати правовідносини російських громадян і представників різних етнічних груп». Незрозуміло, є ці представники російськими громадянами або іноземцями. І в будь-якому випадку дивною виглядає ідея регулювати спеціальним законом взаємини громадян держави і тих чи інших етнічних груп. Наче всі вони не є рівними перед законом! Водночас керівник Політичної експертної групи Костянтин Калачов вважає, що майбутній закон про російську нації є продовженням ідей «російської весни».
Постає природне запитання, чи буде закон про російську націю ще одним мертвонародженим продуктом бюрократичної творчості, про який забудуть наступного дня після ухвалення, чи він все-таки матиме деяке практичне значення. Беручи до уваги сучасну атмосферу в російському суспільстві, дуже боюся, що новий закон матиме цілком конкретне практичне значення, причому не тільки пропагандистське. Його дуже легко можна буде використовувати в репресивних цілях. Наприклад, можна буде карати за протиставлення того чи іншого етносу, не виключаючи російський, єдиній російській нації. І закривати ті чи інші організації або друковані видання за пропаганду «етнічного націоналізму». А також можна буде репресувати окремих осіб і ЗМІ за неправомірну критику «російської нації». Тут взагалі може відкритися найширше поле для репресій.
Хоча, повторюю, сам по собі закон російської нації не створить і найскладніших міжетнічних проблем у Російській Федерації не вирішить. І, звичайно ж, дуже важко уявити собі як єдину націю, всередині якої популярне гасло «Досить годувати Кавказ!», де існує ворожість до всіх мігрантів, зокрема і тих, чиї етнічні громади існують в Росії вже багато десятиліть, а то і століть. Водночас вихідців з Північного Кавказу в решті Росії сприймають як таких самих іноземців, як і вихідців з Південного Кавказу. При цьому останні представляють незалежні держави - Грузію, Вірменію і Азербайджан, тоді як перші формально є невід'ємною частиною Російської Федерації.
Зрозуміло, з метою пропаганди закон про російську націю буде використовуватися на всю котушку. У зв'язку з цим президент Путін підтримав ідею проведення Року єдності російської нації. Очевидно, таким роком буде оголошений 2017 рік, щоб забрати у прихильників комуністів і інших російських лівих право на столітній ювілей революції 1917 року. А заодно ідея єдності російської нації може стати стрижнем президентської кампанії Путіна в 2018 році. І дай Бог, щоб після цього про відповідний закон швидше б забули. Але існує реальна небезпека, що його будуть застосовувати як кийок проти інакодумців на національному фронті.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
