Статус громадянина
Прописані в українській Конституції і законі терміни, норми, підстави і процедура не мають жодного значення, якщо іноземець із якихось причин потрібен українському можновладцю
Колишній депутат Держдуми Росії від комуністичної партії РФ Денис Вороненков, оголошений у федеральний розшук у справі про шахрайство, несподівано знайшовся там, де не чекали. Денис Вороненков разом із дружиною, також депутатом Держдуми РФ, відомою російською оперною співачкою Марією Максаковою в жовтні 2016 року, ще до закінчення депутатських повноважень, виїхав в Україну. Вони отримали громадянство України і не збираються повертатися в Росію найближчим часом.
За твердженням Генпрокуратури України, Вороненков став одним із ключових свідків у справі про державну зраду президента-втікача Віктора Януковича. Виявляється, всім відомий заклик колишнього глави України до Володимира Путіна ввести війська був написаний кримським зрадником Сергієм Аксьоновим. Ідея поставити під цим «документом» підпис у Віктора Януковича з'явилася вже після того, як російські війська окупували півострів.
Наскільки цінними виявилися відомості, надані колишнім російським депутатом, поки незрозуміло. Таємниця слідства. Вороненков є російським чиновником дуже високого рівня, полковником, співробітником російського Наркоконтролю. Наявні у нього відомості могли б зацікавити спецслужби західних країн. Політичний притулок, співпраця із західними розвідками, тихе і спокійне життя в Європі, під захистом потужної системи правосуддя - все це було б можливо для людини, яка стверджує, що справу про шахрайство проти неї було навмисно сфабриковано в помсту за принципову боротьбу проти ФСБ. Вороненков міг би зараз давати свідчення ФБР і просити притулок у Сполучених Штатах. Але він віддав перевагу Україні. Так чому ж людина далеко не бідна, російський чиновник першого ешелону вибрав для життя нашу країну? Можливо тому, що в цивілізованому світі у справах про шахрайство і фінансові зловживання не звикли довіряти на слово підозрюваному?
Сам Вороненков каже, що Україна для нього не чужа. На запитання про плани, колишній депутат відповідає, що хотів бути корисним Україні. «У Росії сьогодні такі, як я, не потрібні. Я зараз перебуваю в стадії переговорів. Спочатку я отримав громадянство, тому що, не будучи громадянином країни, складно претендувати на будь-які державні посади». А ось тут вже можна починати обурюватись.
Розмови про те, що для роботи в держорганах України потрібно було стати громадянином України, викликають чимало нехороших асоціацій. Отримання громадянства іноземцями заради прийому їх на роботу міністрами, заступниками міністра, депутатами є цілком поширеною практикою. І я зараз не тільки про команду «варягів-реформаторів» говорю. Колишній російський громадянин Новинський, колишній міністр оборони України за часів Януковича, глава «Укроборонпрому» Дмитро Саламатін, російський олігарх Григоришин - всі вони отримали громадянство України для того, щоб працювати «на благо нової батьківщини». Тепер Вороненков теж став корисним Україні іноземцем, якого треба терміново забезпечити громадянством для подальшої продуктивної роботи.
Наскільки прийнятним є роздача громадянства представникам країни-окупанта? - Важке питання. А тим громадянам, які своїми діями і рішеннями сприяли окупації частини української території? Вороненков не тільки голосував за приєднання Криму до Російської Федерації, а й вітав створення нових незалежних республік «ДНР» і «ЛНР». Якщо стосовно анексії Криму він пояснює, що тієї миті голосувала його картка, але сам він участі в дійстві не брав, то з окупацією Донбасу зовсім вже дивно виходить. У соцмережі зберігся його пост з привітаннями молодим «республікам». Свій акаунт він теж передав у тимчасове користування товаришам по партії?
Громадянством називають стійкий правовий зв'язок людини і держави. Йдеться про один із інститутів конституційного права, закріплений у Конституції і законі про громадянство. Держава Україна визнає і гарантує права і свободи людини, захищає і протегує її за кордоном. А громадянин дотримується законів і приписів і виконує встановлені обов'язки. Сукупність цих прав і обов'язків складає політико-правовий статус громадянина, який відрізняє його від іноземних громадян та осіб без громадянства. Те, як легко українська сторона роздає своє громадянство тим, хто з тих чи інших причин потрібен на цей момент керівництву країни, викликає багато запитань.
У країнах з монархічним устроєм відносини людини з державою виражалися у вигляді підданства. Тобто безпосередньо встановлювався зв'язок підданого з монархом, а не з державою в цілому. І тут постає запитання: так про що ми говоримо в разі Вороненкова - про громадянство чи про підданство? Люди, які мають безпосереднє відношення до окупації українських територій і до встановлення ворожого Україні путінського режиму, - вони дійсно українські громадяни? Чи вони піддані тих «панів», які обдарували їх статусом за «корисність».
У зв'язку з цією історією згадується інший епізод новітньої української історії. Український чиновник-утікач Павло Лазаренко був затриманий із панамським паспортом, яким він обзавівся на випадок втечі з України. У той час, коли народ України гине за право стати європейською країною, тобто такою державою, де громадянин поставлений на чільне місце всієї правової системи, громадянство України стає «панамським паспортом» для людей, які покидають путінську Росію далеко не з політичних міркувань.
Те, що відбулося з Вороненковим і його дружиною, ставить під сумнів весь інститут громадянства в Україні. Прописані в українській Конституції і законі терміни, норми, підстави і процедура не мають жодного значення, якщо іноземець з якихось причин потрібен українському можновладцю, який відчув себе монархом. Українські чиновники, що прокралися, біжать від правосуддя в Росію. З Росії такі ж самісінькі персонажі біжать в Україну. Якийсь круговорот сумнівних особистостей в природі виходить. Наочний доказ наявності «одного народу» - угодовців і корупціонерів, які в Росії і в Україні нічим не відрізняються один від одного. Справа, звичайно ж, не в росіянах-втікачах. Україна могла б надати їм дозвіл на проживання, політичний притулок, захист в обмін на співпрацю. Але громадянство - це вже занадто. Проблема в українських «гетьманах», які не зовсім адекватно оцінюють себе, країну і статус громадянина.
ГОЛОС ІЗ FACEBOOK
Ганна ГОПКО, голова комітету у закордонних справах Верховної Ради:
- Скоро 1096 днів як Кремль окупував Крим. І тут перед 3-ою Річницею посягання на територіальну цілісність та суверенітет України - влада шокує вибірковістю підходів у наданні громадянства.
Звернулась до Президента Петра Порошенка та Голови Державної міграційної служби України з приводу імовірного набуття членом Комуністичної партії РФ Вороненковим українського громадянства. Ми всі маємо знати, за які заслуги людини, яка голосувала "ЗА" анексію Криму, нагороджена правами громадянина України.
Також звернулась до Генерального прокурора України Юрія Луценка. Якщо Вороненков отримав громадянство, то має відповідати за приєднання Криму та Севастополя до РФ у відповідності до Законів України.
