НАН України - Час змін!
Світ стрімко змінюється. Змінюється Україна. Виклики, які стоять перед нашою економікою, безпекою та державністю стають дедалі серйознішими. І першими, хто мав би підставити плече державі у «темні часи» мали би бути науковці.
Ви помітили, що лідерам розвинених держав не потрібно було збирати найбагатших громадян, щоб на кошти одного з них створити аналітичний центр, який би займався стратегуванням сценаріїв виходу з коронакризи. Тому що в них такі наукові центри існують давно і не припиняли свою діяльність на карантин – відбувається постійна серйозна науково-аналітична робота зі збору та обробки величезного масиву статистичної інформації, на основі чого будуються сценарії розвитку події та складаються рекомендації для влади держави.
Україна шостий рік у війні – чи чули ви про якусь вагому допомогу українським солдатам від науки? Винаходи? Розробки?
Українці вже навіть звикли, що українська наука – на маргінесі. Згадуємо про видатні уми, лише коли чуємо українські прізвища в команді Маска чи Цукерберга. 30-річні, 40-річні науковці з України сьогодні розвивають світову науку. І роблять це блискуче. Але не в Україні. Мені дуже боляче за це…. Середній він дійсних членів Національної академії наук – 78 років. Я повністю поділяю висновок академіка Сергія Комісаренка – українська наука втратила молодих науковців. Молоді люди не хочуть поєднувати свої життя зі старою закостенілою структурою, до якої не дослухається навіть вітчизняний бізнес і влада, не то що корпорації світового рівня, чи глобальні організації планети. Чи розуміють це керівники нашої Академії? Вже стільки років я стараюсь достукатись до них і все марно… Навіть мої статті як академіка НАН України з ініціативи одного з керівників не дозоляють розміщувати на сайті Академії!
Але зараз є шанс все змінити!
Сьогодні Національна академія наук стоїть на порозі змін. Її багаторічний чинний Президент Борис Патон йде з посади. Восени мають відбутися вибори нового президента і нової президії. В пресі вже з’явились імена претендентів на високий пост. Формально, стартувала передвиборчі перегони. Кандидати мають представити свої програми, які вони збираються реалізувати на посаді президента. Оскільки, повторюсь, я вважаю, що Національна академія наук має бути головним мозковим центром держави, то, на мою думку, програми кандидатів мать бути предметом широкого публічного обговорення. Ми з командою проаналізували стан, в якому сьогодні перебуває Національна академія наук, і з усією відповідальністю можемо представити наш план розвитку української науки. Він ґрунтується на чотирьох основоположних стовпах – Закон (нам потрібно оновити законодавчу рамку для науки, осучаснити її відповідно до потреб країни та світових тенденцій), Інституційна реорганізація та повна ревізія майна та власності Академії, і нарешті створення на базі НАН України головного експертного центру Держави (Детальніше читайте в матеріалі «Українська наука: час змінюватися!»).
І насамкінець, сьогодні багато моїх колег скаржаться на хронічний фінансовий голод української науки. Я переконаний, що проблема лише поглиблюватиметься, якщо не змінюватися та не осучаснюватися.
Богдан ДАНИЛИШИН, академік НАН України
