Пекельна суміш Донбасу, або «Комбіди» наших часів

Донбас цього року перетворився на лабораторну колбу. Суміш бандитського зброду, політичних маніпуляторів і "великих" комбінаторів, місцевих князів і магнатів-рабовласників - все це плюс завезені терористи, диверсанти, "кадирівці", козаки з кокардами і без кокард. Така речовина невизначеної до кінця консистенції, з непередбачуваними хімічними властивостями та реакціями, з постійно мінливим кольором зараз бурлить, клекоче, отруює повітря і норовить виплеснутись зовні. Видно, що лаборанти вже й самі не знають, як поводитись з нею.
Помітно, що українська армія, що доволі активізувалась на теренах Луганщини останнього тижня, зараз складається зовсім не з апатичних військових, яким байдуже, чим скінчиться їхня місія. В спілкуванні з ними можна помітити нотки явної екзальтації.
Безкомпромісність і очікування рішучих наказів згори - ось тон, який чується в їхніх голосах. Північ області, якого не торкнувся тлін бандитизму саме завдяки тому, що там своєчасно закріпилась Нацгвардія, цього тижня нагадував мурашник. Військові автомобілі та танки пересувались містами півночі Луганщини комашиними цівками по своїх внутрішніх законах.
У Луганську бандити у відповідь на активні дії військових в Донецькій області огидно мстились за свої поразки. За декілька днів було викрадено трьох активістів. Серед них 19-річний хлопець, якого звинувачують в тому, що він... наводив винищувач на ОДА при загадкових вибухах, чи то в наслідок авіаудару, чи то внаслідок косоокості терористів при застосуванні ПЗРК. Іншого ж полоненого забрали вночі з власної оселі на очах трьох дітей. Його дружина в той час була на чергуванні в місцевій лікарні. Це не безцеремонність і навіть не нахабство. Це звіряча зухвалість, якій звичайним луганчанам немає можливості протистояти.
Колона підкріплення терористів
Ці бандитські візити здійснюються системно, по черзі відповідно до телефонних книг вже захоплених у полон людей та списків добровольців міліцейських загонів, які створювались на початку АТО. Але "злив" прізвищ не завжди відбувається в наслідок тиску.
Зрада, диверсія, помста - це ті слова, які все частіше зриваються з язиків. Коли бойовики штурмують колишній дитячий садочок, а тепер навчальну частину пожежної охорони, зрозуміло, що хтось їм порадив завітати до цього об’єкта не заради однієї пожежної машини, яка самотньо стояла в гаражі. Хтось таки повідомив, що в затишному містечку серед приватного сектору за щільним і високим забором причаївся таємний 7-й відділ МВС.
Через день 11 червня в Луганську на конспіративній квартирі вбивають співробітника розвідки МВС. "Хтось зрадив, хтось здав конспіративну квартиру", - повідомив радник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
За тиждень до цих подій в Станично-Луганському районі був звіряче побитий та викрадений підприємець, фермер Юрій Андрєєв, який не приховував своїх опозиційних до колишньої влади поглядів, допомагав українській армії під час АТО і на дух не сприймав терористів та їх посібників. Тепер його місцезнаходження і доля не відома. Натомість представники тої самої «старої-нової» влади в районі зараз ходять з величезними георгіївськими бантами на грудях.
Наприкінці тижня кільце АТО впритул наблизилось до Луганська і саме в цей час відбулась дивна атака селища Макарове Станично-Луганського району. Дивна вона тим, що атака не мала точкового характеру і не була чомусь спрямована на блок-пости терористів. Випадок був більш схожий на провокацію під час активізації Нацгвардії, щоб дискредитувати її.
Справді, 5-та ранку п’ятниці 13-го для сонних мешканців селища виправдала забобонні передчуття. На щастя, ніхто з мирних людей не постраждав, але деякі помешкання макарівчан суттєво були пошкоджені. Залишатись у своїх домівках в очікуванні чергових вогневих залпів стало некомфортно - люд масово почав переїжджати до Луганська.
Разом з тим увечері відбулась атака вертолітом містечка Щастя, що за 20 кілометрів від обласного центру (той самий Станично-Луганський район). Приблизно о 21:00 вертоліт розрядив по терористах декілька боєкомплектів, пролунало з десяток вибухів. З настанням темряви в п’ятницю блок-пости на Станиці-Луганській, за свідченнями місцевих мешканців, були вільні від злого духу бандитів. Але, на жаль, тільки блок-пости.
Говорити про суттєву перевагу над терористами поки що зарано. На користь останніх працює те, що вони в цій колбі є самою проникаючою речовиною. Їх абсорбує зросійщений і покірний край, що так безглуздо дав перетворити себе на заручників. Ще довго нам прийдеться обпікатись цією небезпечною рідиною, яка буде використовувати всі засоби для провокацій, для дискредитації української армії, для тримання регіону в страху і використовувати класичні, роками випробувані важелі психологічного і ідеологічного впливу.
Кількість бандитів на Луганщині велика. Охочих за гроші взяти до рук автомат замість молотка, гранатомет замість лопати дедалі більшає. Їм здається, що у випадку чого, можна завжди цей автомат сховати і знову перетворитись на ні в чому не винного хлопця, а куля, як відомо, дурна і саме його звичайно мине. Такі «вояки» зараз приходять до своїх роботодавців і вимагають зарплатню за ті дні, що вони не з’явились на роботі. Ті, хто раніше сидів смиренно, згорбившись перед босами, зараз спльовують у їхніх кабінетах на долівку і цікавляться поглядами на життя, «політику», ЛНР… Такі собі «Комбіди» нового часу.
Біда ще й в тому, що бандит тут не завжди носить військову форму, георгіївську стрічку та автомат. Більш того, інколи цей бандит-диверсант навіть не знаходиться тут. Ще страшніше, що він може знаходитись за спинами наших військових і навіть надавати накази, або просто своєчасно повідомляти, підставляти, "зливати". Скільки ж знадобиться часу для того щоб позбутись цього бандформування - групи зрадників України - не відомо. Але без цього кожний успішний крок АТО, яких за декілька місяців було немало, буде врешті перетворюватись на програш, а війна набуде ще жахливіших масштабів. Саме цього від нас чекає такий занадто небезпечно близький сусід.
Під час написання статті о першій годині ночі 14 червня в небі над Луганськом був збитий транспортний літак Іл-76 з 46-ма військовослужбовцями на борту. Я тільки-но спостерігав по веб-камерах за злітаючою в небо ракетою, спалахом, а потім технікою, що поверталась з аеропорту після виконання пекельного завдання. Бандитська суміш черговий раз відригнула свою суть, але нашою кров’ю, жодної краплі якої ми не маємо права пробачити.
Валентин ТОРБА, Луганськ