Як розмовляти без мату?
Я б українською розмовляв тільки тому, що в ній не має мату
Впізнаю москалів по матірщині. Не соромляться хлопці й дівчата вивалювати свої купи висловлювань на стінах. Не замислюються, що комусь їх відвертості неприємні. Раніше таких виховували двірники, міліціонери та пенсіонери: брали за вухо і змушували прати і зафарбовувати гидливі перли. Зараз у цифровий реальності лавки і паркани матом не пошкоджуються. Все чисто, крім голови і духовної сфери. За них і переживаю. Лайка дуже засмічує соціум. Нещодавно йду в «Епіцентрі» за гайками і чую, як за спиною один будівельник говорить іншому про те, що рейки йому не потрібні. Сто слів сказав і лише три, що я написав - по суті. Решта - мат, причому, особливий такий, властивий людям скромним всередині і розпущеним зовні. Обертаюся подивитися на цю парочку творців, і бачу чоловіка з дружиною. Виявляється, це він до неї спіч про рейки присвятив. З вигляду пристойні люди, як кажуть в Одесі, в нормальному прикиді, в свій новесенький джипік запихали потім дари «Епіцентру». Все пристойно, крім нетримання слів. Матірне цунамі, що потопило країну (в сім'ях вже говорять матом, а в школах ось-ось почнуть) досі не вважається за біду. Слухаємо на вулиці, читаємо в мережах, отримуємо від начальників і обслуги, яка прикрашає наш побут. Мат everywhere and forever. Немов злий чарівник вийняв з мізків клітини, відповідальні за словниковий запас. А ми тут сперечаємося, якою мовою зобов'язаний говорити українець. Давайте спочатку відучимо його від монголо-мордовських виразів. Або ну його на ... як напевно скажуть багато товаришів від москальского андеграунду.
