На Рівненщині хочуть створити дитячий хоспіс

На Рівненщині громадські активісти працюють над створенням дитячого хоспісу. Заклад, де опікувалися б невиліковно хворими маленькими пацієнтами, втамовували їх біль та підтримували їх рідних, на сьогодні необхідний. Адже щороку в області так званої паліативної допомоги потребує майже 200 дітей, підсумовують активісти. Це дані ВООЗ. Мова йде і про онкохворих, і про дітей із ВІЛ/СНІД, і тих, хто страждає на невиліковні генетичні захворювання.  Проблема болюча. І увесь її тягар падає на плечі батьків. Часто вони не знають, як діяти в таких ситуаціях і до кого звертатися за допомогою.

Тим часом дітям, проти чиїх хвороб медицина безсила, у лікарнях допомогти вже не можуть. Зрештою, й призначення цих закладів інше – там мають виліковувати. Натомість таким пацієнтам необхідно забезпечити достойну якість життя упродовж часу, відміряного їм Богом. Це важливо як для хворих дітей, так і для їх рідних, пояснила голова правління Благодійного фонду «Скарбниця Надії» Юлія Кутик.

У Рівному влаштували громадські обговорення щодо створення дитячого хоспісу. Окрім експертів із паліативної допомоги, учасникам заходу стали і батьки, що вже втратили своїх дітей.

Серед них був тато, якому вдалося вивезти свою дитину у Великобританію. Її доглядали в тамтешньому хоспісі. У закладі справді створили всі необхідні умови, щоб почуватися комфортно, забезпечили і медичний, і психологічний супровід.  Дитину повністю знеболили, тож деякий час вона навіть могла ходити до школи. Натомість ця історія дуже контрастувала із іншими. Так, батьки розповідали, як їх невиліковно хворих дітей виписували з лікарні помирати вдома і вони не знали, де шукати допомогу.  

«На сьогодні в Україні функціонує два дитячі хоспіси – в Івано-Франківську та Харкові. Ми хочемо, щоб такий заклад був і на Рівненщині, адже він справді необхідний. На громадських обговореннях зібралися спеціалісти галузі з усієї України. Нам важливо було почути їх бачення цієї проблеми. На думку експертів, окрім невеликого дитячого хоспісу, обов’язково має бути виїзна мультидисциплінарна бригада, яка буде надавати допомогу і за потреби навчати, як поводитися із невиліковно хворими дітками. На жаль, на сьогодні у людей доволі середньовічні розуміння про паліатив. Це як уявлення про пласку землю. Як тільки ми говоримо про дитячий хоспіс, чуємо запитання: «Це там, де помирають?». Насправді цей заклад – не місце смерті. Ми навпаки називаємо його будинком життя. І це концептуально. Адже спеціалісти будуть допомагати маленьким пацієнтам якісно жити, попри невиліковну хворобу. Власне, тому благодійний фонд Благодійний фонд «Скарбниця Надії» та громадська організація «Кримська діаспора Рівненщини», які, за підтримки ЄС та БО «Мережа 100 % життя Рівне», працюють над проектом зі створення в області дитячого хоспісу, влаштували не  лише громадські обговорення, а й навчання з паліативної допомоги. Своїми знаннями ділилися фахівці з різних регіонів України», - пояснила керівник ГО «Кримська діаспора Рівненщини» Ельвіра Шиліна.

Разом із тим у функціонуванні такого закладу на Рівненщині можуть допомогти і закордонні благодійники. Як пояснила Юлія Кутик, вони знають, наскільки це актуально, бо живуть у середовищі,  де дитячі хоспіси створені і діють.

Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне