У Луцьку відкрили єдиний в Україні пам’ятник Християнському милосердю
Спочатку це мав бути пам’ятник жертвам усіх в Україні голодоморів, але з ініціативи вже покійного краєзнавця та історика, засновника та директора музею у Торчині Григорія Гуртового, який був на Волині визнаним моральним авторитетом, поставили обеліск саме Християнському милосердю. Григорій Олександрович до кінця днів мав мрію побачити вшанування людяності волинян, які дали притулок голодуючим зі Східної та Центральної України, з Брянської, Воронезької, Калузької областей Росії під час голоду у 1946 – 47 роках. Волинь до початку Другої світової війни була у складі сусідньої з Радянським Союзом Польщі і уникла Голодомору тридцятих років, і навіть після війни тут було ліпше, ніж там, звідки прибували поїздами стражденні. Так прибув і Григорій Гуртовий, який пережив ще й Голодомор у тридцяті у Запорізькій області, й осів у містечку Торчин під Луцьком. Написав книгу «Голгофа голоду», створив історичний музей, який тепер носить його ім’я.
Звісно, що подібний пам’ятник мав би стояти не на Волині, а в котромусь з регіонів, звідки тисячами прибували люди сюди за порятунком. І знаходили його. Але в деяких з тих регіонів рятівників досі зневажливо називають «западенцями»... Тому пам’ятник став найперше нагадуванням новим поколінням волинян про жертовність їхніх предків, які часто ділилися останнім, про їхнє справді християнське милосердя. Сім років лежав камінь, закладений на місці майбутнього пам’ятника, та цього року, у день, коли українці і світ вшановують жертв Голодоморів, він постав. Хотіли б кращого, але такий, як є. Постаті дівчинки і хлопчика ще за життя оплатив покійний вже екс-голова Волинської ОДА Борис Клімчук.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
