Гімн красі й гармонії

Ці вечори відбулися в Національній філармонії за підтримки Посольств Фінляндії, Чехії, Австрії, Великої Британії і Франції. Цей незвичайний цикл — яскравий приклад єднання України з іншими європейськими країнами, приклад музичного діалогу європейських культур.

Не часто філармонічні концерти присвячують «красі», а в барвистих буклетах до них рефреном проходить фраза «Краса врятує світ». Але саме такими постають перед нами всі концерти авторського циклу Юрія Сульдіна «Музична культура Європи». Цей цикл — лише частина його діяльності в галузі класичної музики. Завдяки творчій енергії Юрія Сульдіна в містах України, а також в Словаччині, Чехії й Нідерландах відбулося 25 концертів, в яких була представлена музична панорама Європи — від Мислівічека й Моцарта до Мессіана й Сильвестрова. Деякі імена для України стали відкриттям, як наприклад, імена композиторів Г. Краси, А. Бакса, В. Ульманна. Уміння Юрія Сульдіна об’єднувати талановитих, по-справжньому відданих музиці людей дало можливість киянам почути високе мистецтво диригента Ріхардса Букса (Латвія), піаністів Джонатана Пауелла (Велика Британія) і Дені Паскаля (Франція), ансамблю «Martinu» (Чехія).

Але величезний репертуар концертів став надбанням слухачів передусім завдяки творчим зусиллям і таланту чотирьох українських музикантів — Соні Сульдіної (скрипка) і квартету Post Scriptum у складі Соні Сульдіної (1-я скрипка), Віктора Іванова (2-я скрипка), Костянтина Кулеби (альт) і Дмитра Глущенка (віолончель). В одному з інтерв’ю Валентин Сильвестров назвав квартет «колективом відданих музиці однодумців, які вслуховуються й знаходять, беручи на себе деяку культурну місію, залишаючись, на жаль, самотніми посланцями, прибульцями з далеких часів духовності й краси...». А про соліста і лідера квартету композитор сказав так: «На моє глибоке переконання, Соня наділена рідким талантом відчувати виконувану музику і проживати її на сцені. Вона належить до віртуозних музикантів, абсолютно відданих своєму мистецтву. Трагічне і романтичне, швидкоплинність і мовчання якимось незбагненним чином передаються в Сониній грі. Вона завжди виконує, а точніше, виголошує музику серцем, коли лунає не лише інструмент з його технічними й музичними проблемами, а Вічність...»

Восьмий концерт циклу «Музична культура Європи» його автор і виконавці присвятили Франції. Концерт відбувся за підтримки Посольства Франції і Французького культурного центру в Україні. Поєднавши три великі імені, він став своєрідною прелюдією до майбутніх ювілеїв: 150-річчя Клода Дебюссі, 190-річчя Сезара Франка й 600-річчя Орлеанської діви, небесної покровительки Франції, — святої Жанни Д’Арк. Музика Франції як уособлення вишуканого смаку й витонченості була представлена творами двох її геніїв — Дебюссі й Франка. «Неземний Франк, святий від музики», — так називав Сезара Франка Ромен Роллан. «Збережемо за всяку ціну чарівність, властиву музиці. Прикрасимо музику тонким дотриманням смаку. І нехай він буде охоронцем Таїнства», — ці слова Дебюссі можуть бути епіграфом до київського концерту. Інтерпретували їхні твори яскраві представники виконавського мистецтва України й Франції — Соня Сульдіна й Дені Паскаль.

Концерт відкрився Сонатою для скрипки й фортепіано Дебюссі — останнім закінченим опусом композитора, прем’єра якого (вересень 1917 року) стала його останнім виходом перед публікою. Образний світ Сонати сповнено ностальгічними спогадами, сумною тривогою через плинне життя і згаслу енергію. Скрипка й фортепіано не супроводжували одне одного, а радше змагалися зустрічними мелодіями й мотивами, доповнюючи одне одного суцільними емоціями й приголомшуючи слухачів красою музики. Надзвичайно глибоким, проникливим і трепетним виявився цей українсько-французький ансамбль! І звучав він так, немов київському виступу музикантів передувала безліч спільних концертів, а не всього дві репетиції.

Програму продовжили фортепіанні твори Дебюссі й Франка. І хоча це був перший виступ Дені Паскаля в Україні, київські меломани, зачаровані його грою, гідно оцінили високе мистецтво французького піаніста. Визнаний майстер-інтерпретатор музики імпресіоністів, він своїм виконанням немов підтверджував слова Дебюссі: «Музика —мистецтво, найближче до природи». Піаністові вдалося озвучити в прелюдіях Дебюссі античну грацію й гідність «Дельфійських танцівниць», живе дихання й магічну силу «Вітру на рівнині», чарівність кожного звука в таємничих «Кроках на снігу», застиглу в звуках трагедію краси «Затонулого собору». Яка магічна шляхетність і точність думки, природна могутність, що несподівано змінювалася світлою печаллю, яка зникала в неосяжності простору, прозвучали у виконаній ним «Прелюдії, фузі та варіації» Сезара Франка!

Концерт завершився знаменитою сонатою для скрипки й фортепіано Франка. Саме з цієї сонати, виконаною Еженом Ізаї, почалася слава французького композитора. Автор передав свій твір видатному скрипалеві як весільний подарунок. «Цей дарунок не мені одному, а всьому світу!» — вигукнув зворушений Ізаї. Виконуючи сонату, музиканти показали свою справжню майстерність, озвучивши її багатий образний світ. Ніжні мелодії й драматичні монологи, шуманівська схвильованість і романтичний злет, щирість почуттів і вишукана простота їх вираження відкрили слухачам одну з високих музичних вершин. Здавалося, сама душа Сезара Франка витала над приголомшеними слухачами. Виконана музикантами на біс Восьма частина квартету «На кінець часу» Олів’є Мессіана прозвучала як гімн красі, гармонії й духовності!