Коротко / КУЛЬТУРА

У Франції з’явиться музей де Голля

У 2008 році в селі Коломбе-ле-Дьоз-Егліз, де похований Шарль де Голль, відкриється перший великий музей цього видатного політика. Фонд де Голля має намір інвестувати 14,5 мільйона євро в ультрасучасний освітній й архівний проект, повідомляє газета The Telegraph.

Роль де Голля у французькій історії важко переоцінити: він організував рух Опору під час Другої світової війни, відновив втрачену віру своїх співвітчизників у Франції після війни, вивів французькі війська з Алжиру та заснував П’яту республіку, за конституцією якої країна живе досі. Але протягом останніх років у Франції почали забувати спадок видатного державного діяча. Статистика стверджує, що в 1970-х роках до півмільйона туристів відвідували Коломбе-ле-Дьоз-Егліз щорічно. Зараз їхня кількість впала до 70 тисяч.

Брюно Сідо, голова ради департаменту Верхня Марна, повідомив, що музей «не буде сховищем носовичків де Голля, це буде сучасний освітній та архівний центр». Футуристичний проект доручено тому ж архітектурному бюро, що побудувало меморіальний музейний комплекс у місті Кан (Нижня Нормандія).

Експозиція музею буде розбита на кілька частин, присвячених основним подіям політичної кар’єри де Голля: Друга світова війна, деколонізація Алжиру та студентські заворушення 1968 року.

Шарль де Голль жив наїздами до Коломбе-ле-Дьоз-Егліз (департамент Верхня Марна) з 1934 року, а після виходу у відставку з посади президента П’ятої республіки остаточно поселився там разом зі своєю дружиною Івонн. Де Голль похований у місцевій церкві. Недалеко від цього місця встановлено лотаринзький хрест, символ французького Опору, заввишки 40 метрів. Новий меморіал планується спорудити неподалік від цього пам’ятника.

Китайські пірати вже переклали шостого «Гаррі Поттера»

Менше чим два тижні знадобилося торговцям контрафактною продукцією з КНР, щоб перекласти китайською мовою нову книжку Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» та пустити її в масовий продаж, повідомляє AP.

У Пекіні «піратський» «Гаррі Поттер» з’явився в продажу в п’ятницю, менше ніж через два тижні після виходу книжки англійською мовою. При цьому офіційний випуск книжки про пригоди хлопчика-чарівника запланований у Китаї лише на жовтень 2005 року.

Вартість контрафактної книжки в м’якій обкладинці лише 20 юанів (майже 2,5 долара), тоді як офіційне видання китайською мовою планують продавати за 21 долар.

Офіційні тиражі попередніх п’яти книжок про Гаррі Поттера в Китаї обчислюються мільйонами копій. Права на видання всієї серії належать People’s Literature Publishing House.

Юний чарівник користується такою популярністю серед китайських читачів, що в 2002 році в КНР навіть з’явився свій «народний Гаррі Поттер» — написана невідомими китайськими авторами книжка «Гаррі Поттер і леопард наближаються до дракона». Книжка була опублікована під іменем Джоан Роулінг і в серійному оформленні.

Хто полював на Леннона

Національна архівна служба Сполученого Королівства розсекретила поліцейську доповідь, що стосується обшуку квартири лідера групи «Бітлз» Джона Леннона 18 жовтня 1968 року.

Як пише газета Guardian, у доповіді сержант, який керував операцією, намагається надати міністру внутрішніх справ свої пояснення з приводу минулої поліцейської операції. Як видно з документа, міністр Джеймс Каллаген був украй розсерджений, що преса швидко дізналася про цей інцидент. Документ був відкритий для публіки згідно з законом про свободу інформації.

Сержант Норман Пілчер із відділу боротьби з наркотиками побудував свою кар’єру на переслідуванні зірок поп- і рок-музики, включаючи Міка Джаггера, Брайана Джонса, Еріка Клептона і Донована. У 1968 році він звернув свою увагу на Джона Леннона.

Вважається, що саме Пілчера Леннон мав на увазі у своїй пісні «Я морж». Там згадується «сардина Семоліна». Слово «сардина» — англійською «pilchard» — співзвучне прізвищу Пілчер. Сам Леннон в інтерв’ю назвав Пілчера «мисливцем за головами»: «Він постійно полював за будь-якою поп-зіркою, до якої міг дотягнутися, — так він і прославився. А що стосується наркотиків — то в когось вони були, в когось ні».

Леннон вважав, що якраз у нього наркотиків немає. У той час він жив разом із Йоко Оно на квартирі в Монтегю-Сквер. Попереднім мешканцем був гітарист Джиммі Хендрікс. Оскільки друг Леннона журналіст із газети Daily Mirror попередив співака за кілька тижнів, що поліція має намір обшукати його квартиру, той ретельно перевірив житло, щоб пересвідчитися, що Хендрікс не залишив нічого поганого.

У доповіді йдеться, що собаки виявили деяку кількість маріхуани в квартирі співака, зокрема у футлярі з-під бінокля. Леннона обвинуватили в зберіганні наркотиків і засудили до штрафу в 150 фунтів стерлінгів. Наслідки судового рішення вплинули на спроби влади США депортувати Леннона в 1970-х роках. Усе життя Леннон вважав, що Пілчер його «підставив». Lenta.ru

Кіно на набережній

У Ялті вп’яте проходить Міжнародний фестиваль продюсерського кіно «Кіно-Ялта».

«Цей фестиваль надзвичайно важливий для становлення професії продюсера, як такої. Адже такої професії донедавна ані в Росії, ані в Україні не було», — вважає президент Гільдії продюсерів Росії Володимир Досталь. За його словами, головне завдання кінофоруму полягає у відкритті та підтримці кращих продюсерів Росії й України. «Ми впевнені, що подібні зустрічі, на яких продюсери обох країн будуть обговорювати проблеми та питання, які стоять перед сучасним кінематографом, допоможуть зміцненню російсько-українських зв’язків у області кіно», — відзначив Досталь.

У конкурсі беруть участь такі фільми як «Свої», «Статський радник», «Жмурки», «Татарський триптих», «Настроювач» будуть оцінюватися за чотирма номінаціями: «За кращий продюсерський проект», «За кращий акторський склад», «Відкриття продюсера», «За внесок в кіноіндустрію». Що стосується п’ятої номінації — «Приз глядацьких симпатій» — то тут кращий фільм визначать глядачі фільмів, що ввійшли в конкурс, і картин позаконкурсного показу.

На пересувних екранах демонструють усі фільми фестивалю «Кіно-Ялта». А на Набережній можна побачити популярних українських і російських акторів, режисерів, продюсерів, які прогулюються. Гостями фесту від нашої країни стали легендарні майстри екрана Ада Роговцева та Богдан Ступка.

Ні «фанері»!

Китайським артистам естради, які регулярно співають під фонограму, загрожує штраф у сто тисяч юанів ($12,5 тисяч) і відкликання професійної ліцензії. Згідно з новими правилами, прийнятими міністерством культури КНР, артиста можна буде відлучити від сцени, якщо його буде спіймано за співом під «фанеру» більше одного разу протягом двох років, повідомляє гонконгська газета «Саут Чайна Морнінг Пост».

«Спів під фонограму серйозно порушує права споживачів і наносить непоправної шкоди етиці всієї індустрії розваг», — заявив журналістам заступник міністра культури КНР Мен Сяоси.

Організатори фальшивих концертів також можуть фінансово постраждати, хоча й не так сильно, як самі співаки. При першому порушенні їх чекає штраф у розмірі десять тисяч юанів ($1250), при повторних порушеннях вони можуть позбавитися ліцензії на концертну діяльність. Згідно з новими правилами, глядачі також мають право вимагати повернення вартості квитка в тому випадку, якщо буде доведено, що під час концерту артист співав під «фанеру». Представники шоу-індустрії поки що дуже обережно коментують нові правила та закликають не драматизувати ситуацію зі співом під фонограму в Китаї.

«Іноді співаки співають під «фанеру», через не дуже добре самопочуття, але не хочуть відміняти концерт, іноді справа в поганій акустиці залу і фонограма просто звучить краще, ніж живий виступ», — сказав в інтерв’ю гонконгській газеті генеральний директор концертного департаменту гонконгського холдингу Emperor Entertainment Group.

Боротьба зі співом під фонограму ось уже кілька років активно обговорюється в китайському музичному середовищі. Минулого року кілька відомих китайських рок-груп запропонували бойкотувати музикантів, які «співають під фанеру», але так і не змогли додати цьому характер загальнонаціональної кампанії. Може й нам перейняти досвід Китаю?

За даними гонконгської преси, спів під фонограму став звичайною практикою для багатьох китайських виконавців, у тому числі й тих, хто виступає на різних офіційних концертах із нагоди національних свят.