Великі торги

Підтримка на міждержавному рівні зазвичай виглядає як жест доброї волі однієї країни іншій. Причини при цьому називаються найблагородніші, а фінансові або інші заохочення залишаються нібито за бортом громадської уваги. Пакистан підтримав атаку Сполучених Штатів проти Афганістану задля викорінення тероризму. «Подарунком» для Ісламабада стала кількамільярдна фінансова допомога із Вашингтона та зняття економічних санкцій. Пакистан умить опинився в лавах американських союзників. Більшість урядів країн Центральної та Східної Європи підтримують ініціативу Штатів по роззброєнню Іраку. «Подарунки» у свій час деякі країни вже отримали, а деякі — збираються (зокрема, підтримка Вашингтоном вступу цих держав до НАТО). На цьому «іракські» торги вважати завершеними зарано. Переговорний процес між державами по Іраку залишається відкритим.

Рада Безпеки ООН два дні поспіль розглядала нову резолюцію, запропоновану антиіракською «трійкою» — США, Великою Британією та Іспанією. У ній говориться про те, що Ірак втратив останню можливість, яку надавала попередня резолюція. Про застосування сили проти Багдада в новому документі не йдеться, однак РБ ООН у принципі не уповановажена прямолінійно давати дозвіл тій чи іншій країні на атаку. У рішеннях РБ ООН відносно Афганістану, які приймалися восени 2001 року, не йшлося про те, що США мають право завдати повітряні удари проти країни, в якій переховувалися небезпечні терористи. Мовилося про загрози, які становить Афганістан, і про право Вашингтона захищати свої інтереси. У випадку з новою резолюцією по Іраку формулювання про втрату останнього шансу може так само виявитися достатнім для військової операціі. Члени Ради Безпеки, очевидно, цей факт ураховують, а тому поки що намагаются не поспішати зі схваленням документа. Найбільш поважний орган у системі структур міжнародної політики, який складається з 15 членів, залишається розколотим на тих, хто за продовження місії інспекторів ООН в Іраку, і на тих, хто вважає роботу експертів даремною і апріорі безрезультатною. Палкою прихильницею американських починань лишається Болгарія. Німецька делегація, яка нині головує в РБ ООН, наполягає на продовженні пошуків доказів порушення Багдадом міжнародних санкцій.

Франція, Росія, Китай виступають за дипломатичне вирішення іракської кризи. Те, що їхні переконання не зміняться з часом, далеко не доведений факт. Раз по раз російські експерти повідомляюють про великі дипломатичні торги Кремля з Білим домом. Росія намагається отримати максимум гарантій щодо захисту її інтересів на іракських теренах після зміни режиму Саддама Хусейна. Британська газета «Файненшл Таймс» учора надрукувала статтю в авторсті лідера партії СПС Бориса Нємцова, який, зокрема, говорить про три умови, виконання яких могло б змінити позицію Москви щодо Іраку. По-перше, іракський борг, який становить $8 млрд. Американська сторона мала б узяти на себе зобов’язання, що нове керівництво Іраку сплатить ці кошти. По-друге, російські компанії підписали зі своїми іракськими колегами сотні контрактів. Чи не відмовляться їх виконувати в Іраку під тиском нових обставин? По-третє, Росію серйозно турбує питання цін на нафту. Нині барель цієї сировани коштує в середньому $32. Росію як нафтового експортера такий стан справ цілком задовольняє. США як імпортер, навпаки, зацікавлені у зменшенні вартості «чорного золота». Наявний конфлікт інтересів, вирішення якого на користь Росії, очевидно. сприятиме зміні й російської позиції щодо Багдада. Тому не виключено, що у найбільш відповідальний момент Москва відійде від «старої Європи» і пристане на бік Вашингтона (для цього російським дипломатам достатньо утриматися від голосування в РБ ООН).

Базуючись на власних інтересах, діє і французька дипломатія. Тут торги з США не настільки явні, однак фрацузькі нафтовики сильно зав’язані на близькосхідному ринку, аби дозволити Штатам отримати додаткові важелі впливу на нафтову ситуацію. У стані роздумів перебуває нині Туреччина, депутати якої мають прийняти рішення про розміщення на території країни американських військ на випадок війни проти Іраку. Турецький уряд уже дав відповідний дозвіл. Вашингтон в обмін на згоду Анкари запропонував $26 млрд., які підуть на відшкодування збитків від воєнних дій.

Учасницею великих торгів мимохідь стала Україна, запропонувавши батальйон із радіаційного, хімічного і біологічного захисту для ліквідації наслідків можливих воєнних дій в Іраку. Що отримає Київ одразу? Згідно з офіційними коментарями — визнання високого класу підрозділів Збройних сил України. Згідно з неофіційними — поліпшення відносин з Вашингтоном, які п остраждали унаслідок «касетних » скандалiв. Правда, представники США заявляють про незмінність позицій щодо України. Про надання якихось коштів для України не говориться. Принаймні американська сторона взаємністю в цьому плані Києву поки що не відповіла. Між тим український бюджет може зазнати значних витрат ще на стадії транспортування батальйону (йдеться про мільйони доларів). Досі також невідомо, до якої держави українські військовослужбовці відправляться. Спочатку йшлося про Ірак. Потім з’явилося повідомлення, що до однієї з країн Перської затоки. Учора із дипломатичних джерел «Дню» стало відомо, що йдеться про Туреччину.

До речі, український РХБЗ-батальйон в регіоні буде не єдиним. Чехія уже відправила майже 500 своїх вояків до Кувейту. Рішення у Празі приймалося не дуже просто, частина депутатів проголосувала «проти» цього. Ті ж, хто погодився із відправкою вояків, аргументували позицію тим, що Чехія зобов’язана беззастережно підтримувати свого союзника — Сполучені Штати. Торги тривають...