«...Їхати треба»
«Українсько-американські відносини зараз знаходяться, можливо, на найбільш складному етапі з 1993 р.» — таку оцінку моменту дав заступник помічника держсекретаря США Стівен Пайфер за результатами своїх зустрічей у Києві (він зустрічався, зокрема, з секретарем Ради національної безпеки і оборони Євгеном Марчуком, главою Адміністрації Президента Віктором Медведчуком, держсекретарем МЗС Олександром Чалим, головами комітетів Верховної Ради у міжнародних справах і з питань національної безпеки і оборони Дмитром Табачником і Георгієм Крючковим, представниками мас-медіа і неурядових організацій). За його словами, виникла ситуація кризи довіри, яка стосується вищого українського керівництва. Таке формулювання вперше відверто прозвучало від американського державного службовця. Пайфер заявив, що «ми повинні зробити все, щоб подолати цю кризу», і запропонував користуватися тими каналами спілкування, які сьогодні існують. Тобто, зустрічами на міністерському рівні (він охарактеризував як дуже успішний нещодавній візит до Сполучених Штатів міністра оборони Шкідченка), роботою комітетів (які залишилися від комісії «Кучма- Гор»), через програми допомоги, програми військової співпраці, програми обмінів, підвищення рівня співпраці між Україною й НАТО, подальшого просування України до євроатлантичних інститутів, у тому числі — до НАТО.
Причини останнього прояву кризи відносин добре відомі. Стівен Пайфер на прес- конференції вказав, що питання «Кольчуг» було лише невеликою часткою його дискусій у Києві. Проте саме воно є видимою часткою айсберга, і саме йому присвячені всі останні згадування України західною пресою. Сполучені Штати, сказав Пайфер, не мають достатніх доказів ні того, що системи «Кольчуга» передавалися до Іраку, ні того, що вони не передавалися («ми маємо певну інформацію, але не маємо підтвердження»). Питання презумпції невинності не стоїть — за словами дипломата, питання знаходиться не в юридичній площині, а в площині міжнародних відносин. Іншими словами, воно передусім політичне. Пайфер знову підкреслив, що Вашингтон вважає запис розмови між Кучмою і Малєвим, у якій нібито йшлося про схвалення операції продажу «Кольчуг» до Іраку, автентичним, і нагадав, що над аналізом працювали найкращі у світі фахівці. Тепер США вимагають від України відповіді на запитання — чи мала місце зустріч між Кучмою і Малєвим 10 липня 2000 року, коли датовано запис? Це одне з додаткових питань групи експертів, які передано Україні. Звіт експертів, за словами дипломата, не каже, що Україна є винною. Там сказано, що не отримано достатньої інформації, яка б переконала в тому, що передача «Кольчуг» до Іраку або мала місце, або ні, і в тому, що в Україні існує система експортного контролю, яка б унеможливила таку передачу. Питання дедлайну для України у відповідях на передані їй додаткові питання теж не стоїть — але бажано, щоб це відбулося якнайшвидше. Пайфер дуже не бажав розкривати суть тих питань, які поставлені Києву. Втім, дещо він сказав. Зокрема, «ми хотіли б ознайомитися з тим, як працює «Кольчуга» — тобто, потрібно мати доступ до тактико-технічних даних системи. Дипломат підтвердив, що експерти хотіли зустрітися й переговорити з Деркачем і Оршанським — Вашингтон продовжує сподіватися, що це все-таки станеться. Він також сказав, що Україна надала інформацію щодо кількості вироблених «Кольчуг», кількості систем в Україні і їх кількості в інших країнах. Але цього недостатньо — Пайфер сказав, що потрібно ще мати докази того, що покупець систем не мав намірів передавати їх до інших країн. Тому він фактично підтвердив, що від Києва дійсно вимагається документація оборудок з Росією і Китаєм, запевняючи при цьому, що «ми не намагаємося отримати інформацію, яка б зашкодила стосункам України з її партнерами». Окрім того, Вашингтон наполягає в наданні експертам доступу до документації комітету з експортного контролю. Якраз тут, заявляє Пайфер, українська сторона не показала обіцяної відкритості у співпраці з групою експертів, навпаки, були «ухиляння».
Щодо прохання України про постановку питання в Раді Безпеки ООН, то, вважає Пайфер, йдеться про забезпечення ефективності розслідування. За його словами, «для нас не зовсім зрозуміло, які можливості для проведення розслідування матиме комітет 661». Як сказав посол Паскуаль, якщо експерти Ради Безпеки отримають такі самі відповіді, як і група американських та британських експертів — то це не матиме смислу.
Йдеться, за його словами, про те, щоб або група американських і британських експертів, або ж експерти Ради Безпеки отримали доступ до документації комітету експортного контролю. У всякому разі, це — дещо інша тональність, ніж попередня заява речника Держдепартаменту США Річарда Баучера. Що ж стосується можливих наслідків для України — то це, за словами Пайфера, поки що з області спекуляцій.
Можливо, найбільш цікавий момент, який викликає запитання і до Вашингтона, і до Києва, полягає в тому, що всі ці питання, як сказав Пайфер, ставилися зовсім не після оприлюднення звіту експертів, а наприкінці їхнього візиту до України. Цього не говорив жоден офіційний представник Вашингтона, Лондона, але і Києва. Реакція української влади змушувала і змушує припускати, що говориться далеко не все з відомого, причому надто часто переставляються й підміняються акценти.
Не було секретом те, що саме від скандалу навколо «Кольчуг» залежало рішення Північноатлантичної ради про проведення засідання Комісії НАТО — Україна під час Празького саміту НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Київ досі не оприлюднив свого рішення з цього приводу. Президент Кучма заявляв, що «він до Праги поїде», але потім заступник глави Адміністрації Президента Орел сказав, що рішення ще не прийняте. Відомо, що міністр Зленко обговорював питання формату української участі з Генеральним секретарем НАТО Робертсоном, але відповіді йому не дав. Так само не було дано відповіді й Пайферу. Він же вважає, що міністр Зленко має їхати до Праги — якщо Україна дійсно хоче рухатися до НАТО. Пайфер з цього приводу заявив також, що «він обговорював питання можливого візиту Президента Кучми до Праги — але це все, що він може сказати». За словами посла Паскуаля, і новий план дій Україна — НАТО, і щорічний цільовий план заходів, які підготовлені до засідання Комісії НАТО — Україна, можуть стати основою, підвалинами для нового формату стосунків між Україною і Альянсом, який може відбутися. Отже, тут тональність — безумовно позитивна.
На позитив налаштовує і ще одна інформація. Сполучені Штати, повідомив Пайфер, вважають, що Україна повинна бути усунена зі списку країн, які підпадають під дію поправки Джексона-Веніка (поправка до Торгового акту, яка обмежує торгівлю з країнами, що не забезпечують свободи еміграції). Про те, що поправка стала анахронізмом, говориться вже давно. Зараз йдеться про те, що, за словами Пайфера, питання розглядатиметься в Конгресі в січні, а до тієї пори вже варто робити деякі практичні кроки. Як зазначив посол США в Україні Карлос Паскуаль, потрібно спочатку провести сертифікацію того, що Україна відповідає необхідним вимогам.
Сигнал чіткий. Сполучені Штати не бажають подальшого погіршення відносин при однозначній націленості на зниження рівня контактів. Ситуація з «Кольчугами» — лише показовий приклад того, хто на що впливає у світі і як не потрібно дотримуватися зобов’язань. Адже кризова ситуація у відносинах виникла не з питанням «Кольчуг», і навіть не з плівками Мельниченка. Деякі фрази представників США свідчать, що у Вашингтоні відчувають юридичну, але не політичну сумнівність проблеми. Але це не означає, що Київ не повинен знайти в собі мужності просто адекватно відреагувати з тим, щоб раз і назавжди закрити «кольчужну» проблему.
ДО РЕЧI
Заступник державного секретаря США Стівен Пайфер оголосив конкурс проектів, що сприяють становленню свободи преси та дотриманню прав людини. Цей конкурс має на меті поінформувати громадськість про міжнародні стандарти свободи преси та прав людини. Загальна сума фінансування, наданого програмою «Демократичних грантів» та Фондом розвитку українських засобів масової інформації Посольства США в Україні складає $300 000. До участі в конкурсі допускаються проекти від недержавних та неприбуткових організацій і незалежних ЗМІ. Посольство США в Україні передбачає надати фінансування одному чи двом проектам у кожній з областей України. Проекти на конкурс приймаються до 5 грудня 2002 року.
