Перейти до основного вмісту

Бразилія, Україна, Росія

13 лютого, 00:00
Ця стаття, написана одним iз радників президента Бразилії Фернандо Енріке Кардозу, який відвідав у січні Росію та Україну, навряд чи може претендувати на глибокий та всебічний аналіз. Вона цікава передусім тим, що символізує собою чи не першу спробу Бразилії, непогано, на відміну від України, залученої до глобалізаційних процесів (президент Кардозу в інтерв’ю «Дню» поставився до них вельми скептично), відмовитися від орієнтації тільки на США та Західну Європу і таким чином зробити свою зовнішню політику дійсно багатовекторною. Також на відміну від України, зовнішня політика якої все ще є дуже далекою від будь-якої системності. «Латиноамериканська модель нам не підходить», — багато разів говорив президент Леонід Кучма. Суть справи в тому, що Бразилія, як і Чилі, намагається, і здається, досить успішно, від цієї традиційної суспільної моделі відмовитися. У випадку з Аргентиною — проблема складніша, але рух триває й там. Отже приклади для вивчення досвіду є. Треба, мабуть, просто враховувати помилки тих, хто вже йде.

Важко переоцінити значення недавніх візитів президента Фернанду Енріке Кардозу до Росії та України. Докоряти можна тільки з приводу того, що візити ці дещо запізнилися. Якби вони відбулися на початку минулого року, у президента Кардозу був би в запасі ще цілий рік, для того щоб розпочати реалізацію досягнутих домовленостей. Оголошений на цей же рік візит президента Путіна до Бразилії повинен, тим часом, сприяти прискоренню процесу їх втілення у життя.

Щоб усвідомити важливість підписаних документів, необхідно брати до уваги те, що у світі явно визначилася драматична тенденція звуження доступу країн з економіками, що прискорено розвиваються, подібних Бразилії, до участі у світових процесах. Глобалізація, гігантський тиск з боку супердержав з метою отримання односторонніх привілеїв та величезний вплив найбільш розвинених держав на міжнародні організації — все це призводить до встановлення світового порядку, що дедалі більше обмежує рамки зовнішньої та внутрішньої автономії країн, що розвиваються. Йдеться про ситуацію та про процеси, які, внаслідок властивої ним внутрішньої гравітації і під пресом розвинених країн, ведуть до увічнення безодні між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються.

Бразилія потребує таких умов, які дозволили б їй мати велике позитивне сальдо у зовнішній торгівлі, для того щоб зрівноважити величезний дефіцит у поточних транзакціях, що сягає 20 мільярдів доларів. Бразилія потребує доступу до сучасних технологій, що реально забезпечило б її перетворення у розвинену країну. Виходячи з цих та багатьох інших міркувань, Бразилії необхідно розширювати рамки своєї внутрішньої та зовнішньої автономії. Додамо до цього, що для реалізації даних задач країна має у своєму розпорядженні вельми обмежений час — не більше двох десятиріч. Якщо до 2020 року Бразилія не зуміє досягнути задовільного рівня розвитку та автономії, вона поступово перетвориться усього лише в один iз придатків міжнародного ринку, країну із парадним суверенітетом, але фактично керовану ззовні.

Саме у цьому контексті набувають надзвичайного значення домовленості, досягнуті з Росією та Україною. Вони відкривають широкі перспективи в області товарообміну, забезпечуючи Бразилії альтернативні західним джерела постачання обладнання та технологій і, водночас, відкриваючи нові ринки для її власної продукції з високою доданою вартістю, такою як літаки «Ембраер» або передові технології нафтогазової компанії «Петробрас».

Особливо слід згадати договори, що передбачають використання космодрому в Алкантара для запуску російських та українських супутників*. Наскільки можна судити, дані договори забезпечують необхідні механізми захисту космічних технологій, не включаючи при цьому принизливих вимог екстериторіальності, що містяться в аналогічному договорі зі Сполученими Штатами. На відміну від бразильсько-американського договору про непоширення космічних технологій, аналогічні договори з Росією та Україною не виключають у принципі передачі технологій. У світлі цих останніх договорів логічними є вимоги істотного перегляду договору, раніше підписаного із США, або ж просто відмови від нього.

Попри всю важливість економічної та технологічної співпраці, слід відзначити ще більше значення досягнутого з Росією політичного взаєморозуміння, що дозволяє Бразилії вибудовувати відносини стратегічного партнерства з цією великою країною. У складних умовах, що відрізняють початок нового сторіччя та характеризуються прискоренням процесу стиснення життєвого простору у світі для таких країн, як Бразилія, можливість збереження та розширення рамок внутрішньої та зовнішньої автономії залежить від зміцнення стратегічного трикутника, вершинами якого є, по-перше, Меркосур — співтовариство латиноамериканських держав півдня континенту з його системою кооперації та вільної торгівлі; по-друге, режим тісної політичної та економіко-технологічної співпраці з Європейським Союзом і, по- третє, формування відносин справжнього стратегічного партнерства з іншими трьома найбільшими континентальними державами — Китаєм, Індією і, насамперед, Росією.

Президенти Кардозу та Путін констатували під час зустрічей, що відбулися, значний збіг міжнародних інтересів двох країн. Вони також відзначили важливість встановлення відносин стратегічного партнерства між Бразилією та Росією для досягнення ними поставлених цілей. Саме з урахуванням цього потрібно розглядати рішення бразильського уряду надати максимальну підтримку Росії в її прагненні вступити до СОТ та рішення Росії підтримати розширення Ради Безпеки ООН за рахунок, зокрема, прийняття до неї Бразилії як постійного члена.

Взаєморозуміння з цілого ряду інших важливих питань, в тому числі пов’язаних із політикою МВФ та Світового банку, було досягнуто Фернандо Енріке Кардозу під час його переговорів із Володимиром Путіним. Визначення Бразілії як «тропічної Росії», що належить, взагалі, вашому покірному слузі, було використано президентом Кардозу дуже доречно і цілком відповідало духу його надзвичайно успішного візиту до Москви.

Статтю надано Посольством Бразилії в Україні.

* Так в тексті статті. Насправді мова йде про програми використання російських і українських ракет. Прим. перекладача .

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати